Грошей більше не буде: чи зможе Україна утримувати пенсіонерів без підтримки Заходу

Західні партнери надають Україні як безповоротну фінансову допомогу, так і кредити. Чи вистачить цих коштів на соціальні видатки у 2024 році, і які ризики можуть виникнути у 2025 році?

Україна має запевнення від держав-партнерів та міжнародних фінансових інституцій, що всі потреби зовнішнього фінансування на 2024 рік будуть забезпечені, нещодавно заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, до державного бюджету надійшло 3,9 млрд доларів безповоротної допомоги від Сполучених Штатів. А усього цього року Україна має отримати від США 7,8 млрд доларів бюджетної підтримки. Також невдовзі очікується транш в розмірі 4,2 млрд євро від Євросоюзу за програмою Ukraine Facility, а всього за 2024 рік Україна залучить від ЄС за цією програмою 16 млрд євро. На що спрямовують кошти партнерів та чи вистачить країні коштів виплачувати пенсії на фінансувати соціальні видатки в 2025 році.

Гроші на пенсії: хто і як фінансує пенсійні та соціальні виплати українцям

З початку повномасштабної війни Україна фінансує соціальні видатки, освіту та охорону здоров’я (напряму або через трансферти місцевим бюджетам) переважно за рахунок зовнішньої допомоги (кредитів та грантів), нагадує Сергій Колодій, головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку. За його словами, основною статтею цих видатків є соціальний захист та соціальне забезпечення, а якщо деталізувати, то більшість із них припадає на трансферти Пенсійному фонду для покриття його дефіциту.

“На початку цього року було проведено оптимізацію окремих соціальних видатків, зокрема суттєво обмежено коло отримувачів соціальної допомоги для внутрішньо переміщених осіб. Тому при зростанні видатків держбюджету за перше півріччя на 8% (рік до року) фінансування соціальних видатків скоротилося на 5%. Проте індексація пенсій все одно була проведена”, — каже Сергій Колодій.

Максим Самойлюк, економіст Центру економічної стратегії, також у коментарі Фокусу зауважив, що всі видатки державного бюджету, які не пов’язані з фінансуванням Сил оборони, Україна покриває за рахунок коштів іноземних партнерів. “Це в тому числі пенсії та зарплати бюджетників. Наразі Україна вже почала отримувати фінансування від Сполучених Штатів — надійшли перші 3,9 млрд дол. з 7,85 млрд дол, які мають надійти цього року. Щодо цих коштів був основний сумнів, чи отримаємо їх, чи ні, оскільки виплати довго не розпочиналися. Якщо всі партнери виконають ті зобов’язання, які взяли на себе (а ми, зі свого боку, продовжуватимемо реформи, на які погодились), то вся потреба у фінансуванні соціальних видатків у 2024 році буде закрита“, — розповів Максим Самойлюк.

Якщо Україні будуть допомагати та вчасно надавати мільярди допомоги, то перебоїв з виплатою пенсій не буде

На відміну від соціальних видатків оборона фінансується через податкові надходження, а також митні платежі і збори. “На фінансування оборони зараз ідуть абсолютно всі податкові та митні надходження державного бюджету — це в тому числі ПДВ та частина від ПДФО, які сплачують українці. Також оборону фінансують за рахунок інших доходів бюджету (наприклад, дивіденди державних компаній) та за рахунок випуску військових облігацій“, — каже Максим Самойлюк.

Проте на оборону Україна спрямовує і іноземні надходження також, кажуть експерти. “Якщо говорити не тільки технічно, а і фактично, то видатки на оборону зараз фінансуються переважно за рахунок іноземних фондів, допомоги, кредитів, навіть якщо технічно на це може бути заборона, тобто фінансування за рахунок внутрішніх коштів держбюджету, але фактично відбувається заміщення зовнішніми коштами цих витрат, які в іншому разі спрямовувались би на внутрішні потреби, соціальні і так далі“, — каже фінансовий аналітик Іван Угляниця.

Пенсії та виплати будуть? Чи є загрози фінансуванню пенсій в 2024 році

Хоча в уряді регулярно заявляють, що у 2024 році, якщо партнери ритмічно надаватимуть фінансування, проблем з видатками держбюджету не буде, дефіцит державного бюджету нікуди не дінеться, а це означає, що так чи інакше уряду доведеться шукати, де скоротити видатки, а де отримати більше, зокрема і через зміну податкового законодавства.

“Цьогоріч за базовим сценарієм міжнародна допомога складе 38 млрд дол, але цього буде недостатньо за повного покриття дефіциту бюджету. Навіть із урахуванням вищих зборів податків у 1 півріччі та ймовірного зростання податкових ставок із вересня, все ж залишиться діра на рівні близько 150-250 млрд грн. Ці суми потрібно буде додатково залучати або на ринку ОВДП, або ж звертатися до НБУ за монетарним фінансуванням”, — пояснивВіталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень ICU.

Проте прямої загрози припинення виплати пенсійних коштів та заробітних плат бюджетникам в 2024 році немає. І це лише завдяки фінансуванню з боку ЄС та США.

Потреби у фінансуванні бюджету в 2024 році мають закрити надходження від ЄС та США і випуски облігацій

“Ми очікуємо, що дефіцит державного бюджету у 2024 році складе приблизно 18% ВВП та буде покритий здебільшого зовнішніми кредитами. Для фінансування бюджетного розриву на цей рік ми вже маємо певні домовленості, насамперед з Ukraine Facility, але потенційним ризиком можуть стати результати президентських та парламентських виборів у США. Зокрема, ми бачимо, що деякі представники республіканської партії неохоче голосують за пряму бюджетну підтримку”, — зазначив Сергій Колодій.

Які ризики є щодо фінансування пенсій в 2025 році

Якщо зовнішнє фінансування у розмірі 38 млрд доларів США на 2024 рік закладено у базовий сценарій МВФ та відповідає діючим домовленостям з кредиторами, то потреба України у коштах на 2025 рік визначається від 23 до 31 млрд дол., нагадав Сергій Колодій. На його думку, головним ризиком для 2025 року залишаються безпекові питання, що впливають як на потенціал податкових надходжень, так і на обсяг видатків.

Чималим буде в 2025 році і дефіцит державного бюджету, кажуть експерти. А ще зберігається небезпека як неритмічного надходження коштів від партнерів, так і взагалі загальної недостатності обсягу фінансування, щоб покрити усі необхідні державні видатки.

“У 2025 році є хороші шанси вийти у діапазон 17-20% (розмір дефіциту держбюджету, — Фокус), але все рівно це достатньо великий розрив, який неможливо профінансувати без значних обсягів міжнародної фінансової допомоги. Є великі ризики того, що і наступного року міжнародної допомоги знову буде недостатньо, аби у повній мірі профінансувати дефіцит бюджету. Фіскальна консолідація відбувається значно повільніше, ніж закладалося у макроекономічній програмі МВФ. Допоки високі безпекові ризики зберігаються, і Україна змушена величезні кошти витрачати на оборону, говорити про зниження фіскальних ризиків не доводиться”, — прокоментував ризики наступного року Віталій Ваврищук.

Через прогноз продовження військових дій в 2025 році очікується, що потреби у фінансуванні оборони зростуть ще більше

Маємо орієнтуватися на те, що міжнародна підтримка надалі зменшуватиметься, зазначає Максим Самойлюк. “Наразі Україна має підтвердження тільки для 17 млрд доларів іноземної бюджетної допомоги на 2025 рік. Гарантій того, що нам вдасться покрити всі необхідні видатки наступного року, ми зараз не маємо“, — каже експерт. І додає: найбільш перспективний для України шлях залучити потрібні для фінансування бюджету кошти у 2025 році — отримати від країн G7 50 млрд доларів за рахунок заморожених російських активів. Це дозволить як гарантувати фінансування всіх цивільних видатків, так і суттєво збільшити воєнні можливості. “Оптимально було б отримати ці кошти ще наприкінці 2024, але наші партнери ще не змогли домовитися між собою щодо умов передачі Україні цих коштів“, — зауважив Максим Самойлюк.

А от у позитивному впливі запланованого урядом збільшення податкового навантаження на фінансування бюджету експерти не надто впевнені. “Запропоновані урядом податкові зміни не покриють повністю зростання оборонних потреб: якщо видатки на оборону підвищують на 500 млрд грн, то збільшення податків має покрити тільки 120 млрд. Решту покриватимуть збільшенням випуску військових облігацій та зменшенням деяких витрат, наприклад, на погашення зовнішнього боргу завдяки його реструктуризації”, — зазначає Максим Самойлюк.

Іван Угляниця зауважив: запропоновані зміни щодо збільшення військового збору та інші податкові новації не закриють і 1/5 частини заявлених додаткових витрат на оборону, які зі слів депутатів і чиновників складають близько 500 млрд грн додатково. “В такій великі війни внутрішні податки – це мінімальне джерело фінансування витрат, основні джерела – це зовнішні кредити та фактично внутрішня емісія, що і відбувається всі ці роки великого вторгнення”, — резюмував експерт.