Деякі пенсіонери можуть втратити виплати: у чому причина

На тлі повномасштабної війни в Україні однією з центральних проблем є дефіцит кадрів. Роботодавці скаржаться, що вони не мають змоги знайти кваліфікованого працівника — тисячі вакансій залишаються незаповненими. Та чи готові вони забезпечити такому працівникові нормальні умови, які б відповідали і кваліфікації, і реальним можливостям? На це питання під час пресконференції за результатами соцдослідження в рамках проєкту “Трудові ресурси для повоєнного відновлення України: проблеми і шляхи вирішення” відповіла провідна експертка соціальних та гендерних програм Центру Разумкова Ольга Пищуліна.

Вакансій більшає: що показали результати нового дослідження ринку праці

Згідно із загальнонаціональним дослідженням, в Україні виникли певні тенденції до зниження трудової мотивації у населення. Водночас як роботодавці, так і наймані працівники визнали, що в країні все ж існує значний трудовий резерв, який не використовується, а саме серед тих, хто на сьогоднішній день не працює.

Згідно із загальнонаціональним дослідженням, в Україні виникли певні тенденції до зниження трудової мотивації у населення

“В експертних колах точаться дискусії щодо того, як саме збільшувати цей трудовий резерв. І йдеться саме про залучення людей віком 60+, більш активне залучення жінок на ринок праці та впровадження якихось технологій. Згідно із дослідженням, 80% непрацюючих в Україні роботу не шукають. І не мають наміру її шукати. В активному пошуку в середньому 16%. Це дуже низький відсоток. І це відбувається на тлі збільшення кількості вакансій”, — сказала Ольга Пищуліна.

Із посиланням на дані Нацбанку України експертка повідомила про високий рівень безробіття в країні, а саме 13%. Проте і цей показник може бути вищим.

“Чи дійсно ця цифра відповідає дійсності, сказати однозначно ми не можемо, але резерви однозначно є. Згідно із оцінками експертів, ми можемо розраховувати на 2,5-3 млн працездатного населення, які є в резерві на ринку праці. І це без урахування населення віком понад 60 років. І тут постає питання до роботодавців, бізнесу, кадрових агенцій: чи є вони дійсно ефективними в сенці взаємодії із працівниками?.. На сьогодні ми чуємо багато інтерв’ю з представниками великого бізнесу, що він готовий і самостійно використовує працевлаштування окремих груп населення передпенсійного, пенсійного віку, людей з інвалідністю, набирає жінок на так звані “чоловічі” види зайнятості. Проте наше дослідження показало, що таких успішних прикладів насправді не так вже й багато. Це лише одиничні випадки“, — додала експертка.

Головний демотиватор: як криза на ринку праці і низький добробут впливають на економіку

Якщо спиратися на результати нового дослідження, стає очевидним, що великі роботодавці часто пропонують “абсолютно неадекватні умови праці”, а саме — посади з доволі жорсткими умовами щодо кваліфікації, стажу роботи, великого досвіду, знання іноземних мов, а за все це пропонують зарплати у межах 15-20 тис. грн.

“Роботодавці, бізнесмени кажуть, що готові певним чином підвищувати зарплати для своїх працівників. Але за результатами дослідження ми цього не побачили. За відповідями респондентів — аж ніяк”, — зазначила Ольга Пищуліна.

Роботодавці часто пропонують “абсолютно неадекватні умови праці”, а саме — посади з доволі жорсткими умовами щодо кваліфікації, стажу роботи, великого досвіду, знання іноземних мов, а за все це пропонують зарплати у межах 15-20 тис. грн

Тож, як стверджують експерти, українці не шукають роботу і не бажають працевлаштовуватися саме через низький рівень заробітної плати, а також незадовільні умови праці, які їм пропонують.

“Ми можемо говорити, що на сьогодні впираємося в пастку низьких доходів, про що попереджали не один десяток років”, — зазначила експертка.

Вона нагадала, що згідно з результатами іншого дослідження, самооцінка добробуту українців перебуває на наднизькому рівні. 9% родин, які були опитані, відповіли, що грошей їм не вистачає навіть на їжу.

“При цьому, з боку уряду ми не бачимо того, що передбачаються якісь ресурси для зміни такої ситуації в країні. Уряд дає прямо протилежні сигнали, а саме, підвищення тарифів, податків, замороження на три роки мінімальних стандартів. Лунають заяви, що держава не може гарантувати пенсії, тому що працівники самі мають турбуватися про своє пенсійне забезпечення”, — сказала Ольга Пищуліна.

На її думку, такі дії і заяви влади є руйнівними і демотивуючими. А це свідчить про те, що поточний рівень доходів громадян, їхній розподіл, споживання може підживлювати лише базові сектори економіки, зокрема, виробництво продуктів харчування. А усі небазові напрямки будуть стикатися із мінімальним попитом.