Винні блекаути і мобілізація: українці масово знімають гроші з банківських карток

Видавання готівки з кас українських банків за перше півріччя 2024 року суттєво збільшилося. Навіщо люди знімають готівкові кошти і що відбувається з ними далі? Фокус зібрав експертні думки банкірів та економістів.

Обсяги готівкової гривні у першому півріччі 2024 року збільшилися на 12,6%, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, та становить 1 342,9 млрд грн. Такі дані надав Нацбанк України. Із чим пов’язаний такий попит на готівкову гривню та до чого готуються громадяни? 

Потреба людей у грошах в умовах блекаутів: українці роблять запаси

“На зростання обсягів видачі готівкової гривні з кас банків впливає бажання населення сформувати певний запас готівки, яка в умовах впровадження графіків відключення електроенергії залишається доступним та швидким платіжним інструментом для здійснення роздрібних операцій”, — повідомила пресслужба НБУ.

Станом на 1 липня 2024 року у готівковому обігу держави перебувало 800,9 млрд грн. Це на 4,8% або на 36,5 млрд грн більше порівняно із початком 2024 року. І, як зазначили в НБУ, у 2024-му темпи зростання готівки в обігу залишаються невисокими. Вони пов’язані здебільшого із сезонними факторами, тому що влітку традиційно пожвавлюється попит на “живі гроші”.

Станом на 1 липня 2024 року у готівковому обігу держави перебувало 800,9 млрд грн. Це на 4,8% або на 36,5 млрд грн більше порівняно із початком 2024 року

“ПІд час блекаутів походи на ринок чи до супермаркету були суцільним квестом, адже через відключення світла банкомати не працювали, каси самообслуговування переважно також. Доводилося відстоювати у величезних чергах, а на базарі скидати, як то кажуть, продавцям на картку, бо не було готівки. Тому йшли до банку і знімали кошти, щоби було комфортніше у побуті”, — пітвердила пояснення НБУ львів’янка Мирослава Туркевич.

Переважна більшість інших респондентів також пов’язали масове зняття готівки із блекаутами та сезонними потребами.

Немає світла? Потрібна готівка

Як розповіла операційна директорка Unex Bank Вікторія Махноносова, найбільший вплив на зростання обсягів зняття готівки чинять саме блекаути.

“Якщо системних проблем із роботою банкоматів, кас та POS-терміналів в банківських відділеннях, що входять в мережу Power Banking, немає, то з розрахунками в торгівельній мережі вони трапляються дуже часто. Не завжди в тому винні торговельні підприємства. Крім електрики, для роботи платіжних терміналів потрібен ще й зв’язок, а під час тривалих відключень світла забезпечити його вдається далеко не всюди. Це мотивує українців тримати постійний та збільшений запас готівки“, — зазначила Вікторія Махноносова.

За її словами, цифри на тлі конкретних операцій свідчать, що найбільший вплив на загальний показник у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року спричинило зняття готівки з карток. Але варто відзначити й зростання обсягів готівки для виплати стипендій та зарплат, що можна пояснити збільшенням розміру самих виплат. Зросли також касові видатки у вигляді виплачених з депозитних рахунків готівкових коштів.

Чому зростання кількості готівки на руках — непоганий тренд

Вікторія Махноносова радить не драматизувати збільшення обсягів зняття готівки українцями, пояснюючи це тим, що більшість її повернеться до банків все рівно.

“97,4% готівки, знятої у першому півріччі 2024-го в касах фінустанов, повернулися в банківську систему”, — зазначила експертка.

За словами члена УТФА, ексчлена Ради НБУ Віталія Шапрана, обсяги готівкових коштів на руках в українців і зняття гривні, дійсно, не є екстраординарною подією.

97,4% готівки, знятої у першому півріччі 2024-го в касах фінустанов, повернулися в банківську систему

“Я не можу погодитися, що відбувається масове зняття готівки. Справа в іншому: в червні 2024 року порівняно до червня 2023 року грошовий агрегат М0 (готівка на руках — ред.) зріс на 13,12%, а М1 (готівка і переказні депозити в національній валюті — ред) на 24,51%. Тож, зростає економіка, і є інфляція, тому ми маємо і зростання готівки, яка видається, і це не погане явище. Навпаки, темпи зростання М0 менші за М1 і це вказує на те, що українці все більше користуються безготівковою гривнею, це добре і відповідає сучасним трендам“, — пояснив у коментарі Фокусу Шапран.

Що далі? Як на третій рік війни громадяни витрачають готівку

Як виявили нещодавні опитування, левову частку доходів українці витрачають на їжу й напої, оплату комунальних послуг, а останнім часом — на побутові прилади, що врятують під час відключень світла.

Вікторія Махноносова пояснює, що насправді важко виокремити конкретні напрями витрат громадян, але підтверджує, що попит на спеціальну побутову техніку збільшився у рази.

“Умовний пенсіонер, що за звичкою знімає всю пенсію з картки одразу після отримання, витрачатиме ці гроші здебільшого на продукти та товари першої необхідності, а також комунальні послуги. Хтось купує готівкою побутову техніку, в останні місяці суттєво зріс попит на енергетичні товари: деякі торговельні мережі констатували збільшення продажів у цій категорії у 3-4 рази“, — пояснила вона.

Нагадаємо, що для придбання більш коштовних товарів в Україні встановлене обмеження: платежі від фізичної особи на користь юридичної особи, ФОП на суму понад 50 тис. грн мають проводитися виключно у безготівковій формі — оплата на рахунок. Тож навіть якщо кошти були раніше переведені у готівку, для придбання, скажімо, автівки, їх доведеться знову внести на банківський рахунок, а потім здійснювати платіж. Проте у випадку купівлі на вторинному ринку (поза автосалонами) це правило часто обходиться, і сума не має значення — є діючі схеми, як не платити через банк.

Операцій з придбання готівкової іноземної валюти суттєво побільшало за останній рік.

Окремо експерти відзначають операції з придбання готівкової іноземної валюти. Вони наголошують, що цей напрям справді суттєво посилився за останній рік.

Якщо у першому півріччі 2023 року банки прийняли в українців 100,4 млрд грн готівкової гривні в обмін на готівкову валюту, то за той же період 2024 року показник збільшився до 229,8 млрд грн. Пояснення цьому феномену слід шукати не лише в девальваційних очікуваннях населення.

“У першій половині минулого року соціологи відзначали помітне зростання оптимістичних настроїв серед українців, а економісти констатували пожвавлення споживчого попиту. Цього ж року на українців знову посилено тисне невизначеність. Вона обмежує споживчий попит та стимулює заощадження. Простіше кажучи, люди намагаються менше витрачати грошей, особливо коли йдеться про товари не найпершої потреби. Та більше відкладати грошей “про запас””, — каже Вікторія Махноносова.

І цей запас чимало українців традиційно воліють тримати в доларах. Підтвердженням тому може слугувати статистика ввезення та вивезення готівкової іноземної валюти. За перші шість місяців цього року банки завезли до України 7,39 млрд доларів готівкової іноземної валюти (в доларовому еквіваленті). А вивезли лише 590 млн доларів. Фактично уся різниця між цими двома показниками залишилася на руках в українців. Для порівняння: минулого року за аналогічний період ті самі показники становили 4,71 млрд доларів та 0,33 млрд доларів.

На українців посилено тисне невизначеність, що обмежує споживчий попит та стимулює заощадження. Люди намагаються менше витрачати грошей, особливо коли йдеться про товари не найпершої потреби

“На мій погляд, це більше пов’язано з тим, що після валютних обмежень 2022 року потім стало можливо купувати безготівкову валюту для розміщення на строкові депозити з подальшою можливістю знімати ці валютні депозити через каси банків”, — прокоментував ситуацію директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Отже, зростання обсягів касових оборотів банків, на думку експертів, не є тривожною ознакою, а показником того, що готівка зростає пропорційно попиту на неї, як і має бути.