Готуємось до рекордних цін на овочі та фрукти: консервація стане “золотою”

Сезон консервації-2024 під загрозою, бо ціни на огірки та інші популярні овочі й фрукти сягають небачених висот. І це у пік збору нового врожаю. Із чим пов’язані цінові злети, та до яких цінників слід готуватися восени, – розбирався УНІАН.

Попри те, що сезон свіжих овочів та фруктів зараз у самому розпалі, ціни на деякі улюблені українцями джерела вітамінів постійно зростають, сягаючи “психологічних” меж. Це проблема. Адже всі розуміють, що якщо влітку – на піку пропозиції – огірки продаються по 60 грн/кг, то восени та взимку буде ще дорожче. Це ставить під загрозу сезон консервації.  

Ми постійно бачимо новини про те, що здорожчала то капуста, то огірки, то картопля з цибулею. Проте чи є ці позначки рекордними, а ситуація – критичною? Ситуацію з цінами нам роз’яснили у  Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” (ІАЕ). Там кажуть, що все не так погано, як може здатися на перший погляд. Принаймні, якщо порівнювати з червнем поточного року. 

“За прогнозними оцінками науковців Інституту, загрози нестачі овочів та фруктів вітчизняного виробництва очікувати не слід – пропозиція є достатньою для забезпечення внутрішнього попиту. Станом на 30 липня 2024 року ціни на овочі, за даними Мінфіну України, зменшились проти цін на кінець червня”, – стверджує Інна Сало, головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки.

Але вона погоджується, що деякі овочі значно здорожчали – і огірки ще навіть не рекордсмени. 

“Додала в ціні молода капуста – 32,10 грн/кг (у 3 рази), огірки – 74,99 грн/кг (+36 %), – додає конкретики дослідниця. – Помідори рожеві коштують – 70,40 грн/кг (-12 %), помідори червоні – 67,90 грн/кг (-15 %), молода картопля – 21,60 грн/кг (-23 %), молода морква – 27,70 грн/кг (-35 %), молодий буряк – 12,14 грн/кг (-59 %), молода ріпчаста цибуля – 10,86 грн/кг (-37 %), молодий часник – 183,05 грн/кг (-0,1 %)”.

За її словами, яблука здешевшали на 15% – до 26,82 грн/кг. Виноград, навпаки, здорожчав – до 218,15 грн/кг (+7 %). Стабільно високими залишаються ціни на імпортовані плоди. Так, ціна апельсинів становить 85,63 грн/кг, лимонів – 95,82 грн/кг, мандаринів – 97,45 грн/кг, бананів – 58,92 грн/кг. 

Дійсно, у порівнянні з червнем-2024, ціни зросли хіба що на капусту, огірки та виноград, інші джерела вітамінів, навпаки, у ціні втратили. Бо саме у липні розпочався пік збору свіжих овочів та фруктів. І так і повинно бути. Але для повноти картини потрібно порівняти ціни з минулорічними. 

У 2023 році, станом на 2 серпня, ціни на згадані експертами культури були наступними: огірки – 19,99 грн/кг, капуста – 11,17 грн/кг, помідори – 20-32 грн/кг, цибуля – 12-18 грн/кг. Тобто, за винятком огірків та капусти, ситуація з цінами далека від критичної. Принаймні зараз, під час збору нового врожаю. 

Інна Сало наводить досить оптимістичні прогнози. 

“За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, з розширенням пропозиції овочів, до кінця літа 2024 року очікується незначне їх здешевлення – до 10%. Це, звісно, залежатиме від погодних умов, обсягів постачання та логістики”, – підсумовує дослідниця. 

Цей оптимізм підтримує й її колега по Інституту аграрної економіки – провідний науковий співробітник Богдан Духницький, який вважає, що, хоч врожаї трохи нижчі за минулорічні, вони достатні, щоб втримати попит і ціни.  

“Загалом, врожай сезонних овочів і фруктів достатній. Власного виробництва нам вистачатиме для задоволення внутрішніх потреб. Ціни на овочі мають поступово знижуватись з наближенням сезонного піку їх пропозиції на кінець літа й початок осені. Найімовірніше, вартість кісточкових фруктів – абрикосів, персиків, нектаринів, а також зерняткових – яблук і груш – залишиться на середньому рівні, типовому для останніх років, тоді як кращий урожай кавунів і динь стримуватиме їх здорожчання”, – зауважує фахівець.

Проте не забуває науковець і про “ложку дьогтю”.

“Слід розуміти, що в плодоовочевому сегменті сформовані зараз ціни стали наслідком не лише кількатижневої спеки у липні, а й холодних погодних умов з заморозками ще навесні, – каже він. – І хоча ще немає конкретних даних по вже зібраній продукції, фермери з різних регіонів відзначають типові тенденції на ринку: аномально високі температури, зниження якості плодів, занадто високі або й рекордні ціни в цей період на огірки, помідори, солодкий перець, зелень. Тобто продукти, які обов’язково потрібно зберігати й транспортувати охолодженими до місця продажу, дотримуючись особливих температурних умов”.

Таким чином, з голоду ми не помремо у цьому сезоні, але сезон консервації буде зіпсовано. Адже огірок – головна культура для консервування – у порівнянні з минулим роком зросла у ціні майже втричі. І все через спеку? Так, але не тільки. Огіркам останнім часом чомусь постійно не щастить… 

Спека “спалила” національне надбання

Літа без спеки не буває. Але якщо температура й тривалість засухи перевищують всі попередні рекорди, то це вже проблема. Яка цього сезону сталася в Україні. Попри те, що наприкінці липня в Україну прийшло довгоочікуване похолодання, синоптики просять занадто не розслаблятися, адже вже на початку серпня спека повернеться. 

Ціни на ті ж огірки тільки-тільки “поповзли” донизу, але знов очікується черговий “спекотний” удар. Втім, подивимось. Адже прогнозувати в Україні погоду – це майже те саме, що й прогнозувати кінець війни: всі це роблять, але мало хто вгадує на 100%. Одні пророкують шалену 40-градусну спеку, а інші – дощі та похолодання. Це гарні новини лише для продавців парасольок, бо вони й від дощу, й від сонця можуть захистити. А ось огірки такої погоди не люблять. 

Температурний прогноз на серпень від ООН. Україна тимчасово випередить навіть Північну Африку. 

“Огірки у гурті зараз в середньому коштують 35-40 гривень. Вони, в цілому, у цьому сезоні погано вродили. Спочатку були зливи, потім спека і так далі. На такі культури найгірше впливає не стільки дощ чи спека, скільки різкі перепади температур, – вважає Максим Гопка, аналітик Асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ). – Оцінювати галузь в цілому важко, бо промисловий сегмент займає всього 5%. Все інше – це малі господарства. Огірки вирощують переважно у теплицях і відносно небагато на відкритому ґрунті. Найбільше погодні зміни впливають на невеличких виробників, які оці малі партії одразу продають, а не зберігають”. 

Аномальна спека та перепади температури сильно вплинули на аграрний ринок загалом. Просто огірки стали таким “індикатором”, який продемонстрував наслідки поганої погоди найбільш наочно. Як кажуть фахівці, інші культури також мають “втрати”, але споживач це побачить лише згодом. 

“Спека може знизити кількісні й якісні параметри урожаю коренеплодів й бульбоплодів, зокрема картоплі, моркви, капусти. При цьому втрати не будуть критичними, адже певні їх сорти дозрівають пізніше. Складним нинішній сезон вийшов для виробників ягід. Практично по всіх їх видах фактичний урожай менший очікуваного. А спеціалізовані на лохині господарства й досі потерпають від спекотної погоди, – пояснює Богдан Духницький з Інституту аграрної економіки. – Спека є однією з причин, чому виробники кавунів й динь прагнуть їх швидше продати, побоюючись псування, тому ціни на них у порівнянні з минулим роком зменшились майже вдвічі”. 

Але не лише погане принесла спека – деякі фрукти дозріли раніше. 

“А от вартість яблук, яка з квітня була дуже високою, наприкінці липня 2024 відчутно зменшилась, оскільки з’явились ранні сорти цьогорічного урожаю разом з одночасним дозріванням багатьох інших фруктів – персиків, абрикосів, слив, а також кавунів і динь, – продовжує пан Духницький. – До кінця літа погодні умови ще можуть багато разів змінюватись, коригуючи валовий урожай та цінову ситуацію, однак кардинальних коливань відносно нинішніх тенденцій не очікується”.

Але найбільший удар спека нанесла не по огірках чи кавунах, а по зернових, про що УНІАН розповіли у Всеукраїнській агарній раді (ВАР). 

“Аномальна спека найбільше вплинула не на овочі та фрукти, а на інші культури: соя, кукурудза, соняшник – ярові зернові культури. Адже спека припала на піковий момент їх цвітіння. Дуже постраждали від спеки центральні й південні регіони. Зерно в аграріїв там просто не налилося. Кукурудза наполовину пуста у багатьох, – повідомляє заступник голови ВАР Денис Марчук. – Це завдасть Україні значних втрат. Профільне міністерство прогнозує втрати у 15% врожаю. Ми вважаємо, що втрати сягатимуть 30-35% по окремих виробниках”. 

За словами представника аграрного бізнесу, якщо до посухи вони прогнозували збір зернових до 77 млн тонн, то зараз вимушені “відмінусувати” до 8-9 млн тонн. 

“Однак вплине це лише на експорт, оскільки навіть при найгірших врожаях на внутрішньому ринку ми себе забезпечуємо”, – підсумовує він. 

Аналітик Максим Гопка повертає нас до плодово-овочевого ринку й зазначає, що не лише спека вплинула на ціни та асортимент продукції. 

“Зараз на ринку овочів пропозиція трохи менша через ці всі “спекотні моменти”. Плюс вже закладаються витрати на зберігання врожаю. Насправді, для плодово-овочевої галузі в цілому зараз немає критичних проблем. Перепади температур, які завжди даються взнаки з затримкою, не мають вирішального впливу. Хіба по огірках. Та й там це не єдиний фактор ціноутворення. Пропозиція більше не зменшиться. Тим більше, що до нас йде імпортна продукція”, – каже представник УКАБ. 

Але які ще фактори впливають на ціноутворення свіжих овочів та фруктів, окрім мінливої погоди? Експерти дали відповідь і на це питання.

Складне ціноутворення

Богдан Духницький з ІАЕ зауважує, що складових кінцевої ціни на аграрну продукцію дуже багато. 

“Крім собівартості виробництва, витрат на зберігання й транспортування, це співвідношення внутрішньої пропозиції з зовнішньою торгівлею, а також поточні очікування самих підприємців, які розраховують на певний обсяг урожаю й визначають пріоритети збуту продукції – через посередників, мережі супермаркетів, експорт або звичайні ринки, – розповідає науковець. – Втім, ключовим чинником, особливо за нинішніх умов повномасштабної війни, виступає неможливість планувати власну діяльність навіть на 2-3 роки наперед, тобто низька прогнозованість ринку”.

Інші експерти розкривають більше складових ціноутворення у аграрній галузі. 

“Якщо ми говоримо не лише про огірки, а і про картоплю, і про моркву з цибулею, то не варто забувати, що вони потребують сховищ або площ для зберігання. Це потрібно, щоб пропозиція вітчизняного виробника протрималася якомога довше. Зазвичай, вітчизняної продукції вистачає до середини зими – потім її вже з’їдають або продають, – каже Максим Гопка з УКАБ. – Сховищам потрібні генератори та інші технології, а ще люди, які будуть цим займатися. А в нас на тлі мобілізації велика потреба саме у кваліфікованих кадрах. Треба розуміти, що овочі й фрукти – це чутлива продукція: одна помилка некваліфікованого робітника, і все зіпсується”. 

Денис Марчук з ВАР теж робить акцент на тому, що аграрії вже зараз закладають у ціни вартість енергетичного обладнання, а також палива, ціни на яке зростуть разом з акцизами. 

“Аграрії з 2022 року увійшли у “процес” блекауту. Вартість електроенергії піднялася, але її все одно немає. Для переробної галузі, яка є споживачем аграрної продукції, енергетика займає велику частку у ціноутворенні – 14% і більше. Аграріям, особливо у тваринництві, довелося купувати потужні генератори – для великих комплексів потрібен генератор потужністю не менше 100 кВт-год, – продовжує фахівець. – Генератори потрібні і для живлення зберігальних й холодильних камер у овочівництві. Саме зараз, під час продажу нового врожаю, у ціни закладають вартість генераторів. Це важливий фактор ціноутворення і вже на полицях магазинів, яким також потрібні генератори. А генератор і сам є дорогим, і його утримання недешеве, бо ціна на паливо зростає. І це все на тлі посухи”.

Тобто, необхідність закуповувати генератори та інше обладнання додає потроху вартості буквально на кожній ланці шляху аграрної продукції до нашого столу. Дороге паливо ж тепер витрачається не лише на логістику, але й на живлення всіх виробничих процесів. Але чи не головна проблема галузі після безпекових загроз – “зневоднення”. 

“Це проблема. ВАР довго лобіювала закон про об’єднання водокористувачів, який і підписали 2022 року. Це потрібно, щоб фермери, які безпосередньо користуються зрошенням угідь, могли об’єднуватися, брати в управління іригаційні системи, вкладати туди гроші й користуватися водою, – каже Марчук. – За логікою, закон вже повинен працювати і вирішувати проблему з посухою. Бо клімат змінюється. Та кліматична зона, яка була на Півдні, зараз вже у Центрі країни. Думаю, років через п’ять в Україні не залишиться області, де не були б зацікавлені в іригації”.

Але процес передачі зрошувальних систем об’єднанням водокористувачів, за словами експерта, стопориться. А без зрошення врожаї будуть меншими. Чим менший врожай і пропозиція – тим вищі ціни. Все пов’язано. 

У підсумку, ми можемо зробити два висновки. Перший – голоду й дефіциту через спеку не буде, бо ми самі себе забезпечуємо всім необхідним. А де частково й не забезпечуємо – там завжди “під рукою” імпорт. Але ці баланси імпорту-експорту та купа проблем, серед яких і витрати на енергетику, і дороге паливо, і навіть проблеми зі зрошенням полів на тлі аномальної спеки – все це негативно впливає на ціни. І це другий висновок. 

Ймовірно, ціни були б ще вищими, але їх просто не потягне гаманець пересічного українця. Втім, маржа й прибуток аграріїв зменшуються, попри те, що ціни залишаються на високому рівні (особливо на огірки та капусту). З урахуванням зростання видатків та зменшення пропозиції, можна спрогнозувати, що восени та взимку ціни дійсно можуть бити невтішні рекорди. А отже консервація цього року буде задоволенням не з дешевих.