Від 8 років ув’язнення: нардепи вигадали ще одне покарання українцям, щоб не заважали корупції

У Верховній Раді України розглядається новий законопроєкт, який запроваджує кримінальну відповідальність за незаконне втручання, збут чи розповсюдження даних з публічних електронних реєстрів.

За такі дії пропонується карати позбавленням волі на строк до восьми років. Цей документ вже викликав значне занепокоєння серед журналістів, нотаріусів, державних реєстраторів та інших категорій громадян, робота яких пов’язана з використанням даних з держреєстрів, інформує портал Стіна.

Докладніше про те, що нардепи вигадали ще одне покарання українцям, щоб не заважали корупції, інформує Стіна.

Законопроєкт, обговорення якого відбувається у закритому режимі, спрямований на посилення захисту інформації, що обробляється у державних електронних реєстрах. Проте критики закону стверджують, що його положення не лише не враховують права викривачів корупції, а й ставлять їх у вразливе становище.

Як зазначив журналіст-розслідувач Михайло Ткач, якщо хтось спробує з’ясувати реєстром, кому належить новий люксовий автомобіль або дізнатися про виїзди за кордон чиновників під час війни, то за подібні дії йому може загрожувати покарання за тяжкою статтею без можливості захисту як викривачу корупції. .

На думку експертів, відсутність у законопроєкті норм, що звільняють викривачів від відповідальності, створює суттєві ризики для свободи журналістської діяльності та боротьби з корупцією.

Журналісти, які раніше за допомогою реєстрів розкривали випадки незаконного збагачення, тепер можуть опинитися під загрозою кримінального переслідування. Цей аспект викликає особливо багато питань на тлі того, що серед авторів ініціативи вважаються представники колишньої ОПЗЖ — партії, яка неодноразово критикувалася за проросійську позицію.

Ще одна серйозна проблема полягає в тому, що законопроект передбачає однакову відповідальність як для тих, хто поширює дані з реєстрів з метою наживи чи шантажу, так і для тих, хто використовує ці дані у суспільно значущих цілях.

Подібний підхід може призвести до ситуацій, коли громадяни, які бажають привернути увагу до корупції або інших зловживань, будуть піддаватися кримінальному переслідуванню поряд із відвертими порушниками закону.

Критики законопроєкту наголошують на його потенційній загрозі для громадянського суспільства, адже без доступу до інформації, що зберігається в держреєстрах, стає практично неможливим привернути увагу громадськості до зловживань чиновників. Натомість під удар потрапляють ті, хто бореться з корупцією та працює над покращенням прозорості влади.

Зокрема, журналісти та активісти побоюються, що ухвалення закону в нинішній редакції може призвести до фактичного згортання антикорупційної діяльності в країні.

Наразі фінальна версія законопроєкту залишається невідомою. Засідання Комітету, який займається його доопрацюванням, відбуваються у закритому режимі, що викликає додаткові питання до процесу обговорення.

Спостерігачі та представники медіа-спільноти побоюються, що законопроєкт буде прийнятий у терміновому порядку, без широкого обговорення та врахування думки громадськості.

Виникає також питання про те, чиї інтереси захищає цей законопроєкт. Якщо його ухвалення справді загрожує викривачам корупції, то він може бути використаний як інструмент для захисту чиновників та посадових осіб від викриттів.

Такий підхід явно суперечить заявленим принципам демократичного суспільства, де свобода слова та прозорість влади є ключовими цінностями.

На тлі війни та складної політичної ситуації в Україні прийняття таких законів має бути максимально прозорим та враховувати думки всіх зацікавлених сторін. В іншому випадку країна ризикує зробити крок назад у своєму прагненні до демократії та верховенства права.