В Україні посилюють мобілізацію: як ТЦК ловитимуть ухилянтів по-новому

Як ТЦК шукатимуть ухилянтів на вулицях та скільки ще військовозобов’язаних планують мобілізувати в Україні – в ексклюзиві TSN.UA.

Низка структур тепер обмінюватимуться інформацією про порушників мобілізаційного законодавства. Як ТЦК шукатимуть ухилянтів на вулицях та скільки ще військовозобов’язаних планують мобілізувати в Україні – читайте далі.

Посилення мобілізації

В Україні посилюють відстеження порушників мобілізаційного законодавства та правил військового обліку. Про це заявив міністр оборони України Рустем Умєров. За його даними, тепер ТЦК обмінюватимуться даними з низкою правоохоронних структур та навіть спецслужбами, які мають більше методів для пошуку тих, хто не виконав вимоги законодавства.

“Кабінет міністрів України затвердив важливі зміни для посилення військового обліку та відстеження порушення законодавства. Тепер територіальні центри комплектування, СБУ, розвідувальні органи та Нацполіція обмінюватимуться даними через електронну систему. Це дасть змогу правоохоронцям швидко і ефективно отримувати інформацію про порушників і доправляти  їх до ТЦК або відповідних органів”, – сказав міністр.

Умєров додав, що така цифровізація допоможе краще організувати роботу з комплектування Сил оборони.

“Цифровізація підвищує прозорість і допомагає краще організувати роботу з комплектування наших Сил оборони. Це рішення про відновлення справедливості щодо тих, хто сумлінно виконує свій обовʼязок перед Батьківщиною. Нові правила також посилять нашу обороноздатність, роблячи армію сильнішою, а військовий облік – більше прозорим”, – зазначив він.

Як ці нововведення можуть торкнутись кожного військовозобов’язаного – про це у коментарі для ТСН.ua розповів адвокат Роман Сімутін, який зокрема знається і на питаннях мобілізації.

“Нагадаю про випадки, коли навіть тим, хто оновив військові-облікові дані, приходять оповіщення про те, що виявлені порушення правил військового обліку. Тепер це буде фактично відображатись в планшеті правоохоронця, який перевірятиме документи особи. Також це може скоротити період передавання даних про обмеження у праві керуванням транспортом. Тепер все це може бути дуже швидко”, – каже він.

За словами адвоката, тепер можливі такі ситуації, коли людину зупиняють за порушення правил дорожнього руху, перевіряють за відповідними базами і знаходять інформацію, що водій порушив правила військового обліку. Навіть якщо поліцейський буде стояти та перевіряти без працівників ТЦК.

“Але щоб затримати особу за вчинення адмінпорушення, треба докази вчинення цього порушення. Інформація з “Оберегу” не є доказом”, – пояснив Роман Сімутін.

Нововведення зроблено вочевидь для того, щоб працівники правоохоронних структур мали більше інформації про особу, яку зупинили.

“Можна казати про посилення мобілізації. З’являються формальні підстави висловлювати вимогу щодо затримання. Але ця вимога нічим не підкріплена, а більшість людей необізнані, не розуміють, що є доказом, а що – ні”, – додав правник.

Своєю чергою, джерела у Силах оборони натякають, що це посилення із залученням правоохоронних структур та спецслужб може бути пов’язано з тим, що військові зрозуміли – власних сил не завжди вистачає для проведення мобілізації. Ба більше, працівник Одеського територіального центру комплектування (ТЦК) розповів, що відомство не може досягти поставлених цілей, йдеться у матеріалі The Times.

Примітно, що в Міноборони вважають, що мобілізація, коли військовозобов’язаний йде на фронт добровольцем, не замінить мобілізації з працівниками ТЦК. Таку думку висловив уповноважений Міністерства оборони з питань рекрутингу Олексій Бежевець.

Представник ТЦК також додав, що періодично понад половину чоловіків, які приходять, мають захворювання, які не дозволяють служити у Силах оборони. Серед них є, наприклад, туберкульоз, гепатит або ВІЛ.

Зі свого боку полковник СБУ та секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко вважає, що методами, які допоможуть подолати спад мобілізації, є підвищення мотивації різних категорій населення для служби на контракті, а також зниження призовного віку. Якщо ж мобілізацію в Україні надалі будуть “спускати на гальмах”, то скоро вона “піде в мінус”.

“Бусифікація” чоловіків віком 50-60 років забороняється?

Нагадаємо, що в Україні ухвалено нові рішення щодо мобілізації деяких українців. Чоловіки віком від 50 до 60 років, які раніше підлягали мобілізації, тепер можуть бути мобілізовані лише в разі окремого мобілізаційного розпорядження Генерального штабу Збройних сил України. Про це 23 вересня повідомив народний депутат Олексій Гончаренко, посилаючись на директиву Командування Сухопутних військ. За його словами, документ надіслали до всіх територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Кого все ж таки забиратимуть до армії?

Член Комітету з нацбезпеки та оборони Верховної Ради Федір Веніславський підтвердив, що в директиві, про яку написав Гончаренко, дійсно є положення, яке обмежує мобілізацію чоловіків віком 50-60 років. За словами Веніславського, після 50 років мобілізуватимуть лише тих чоловіків, що мають дефіцитні військово-облікові спеціальності. Нардеп запевнив, що це рішення – загальна позиція військового керівництва.

Зазначимо, що нещодавно в Україні також припинили мобілізацію обмежено придатних чоловіків віком від 18 до 25 років. 

Скільки мобілізують?

До слова, нещодавно в ЗМІ з’являлася інформація про те, що Україна має на меті мобілізувати ще 200 тисяч військових до кінця 2024 року. Однак ці плани навряд чи можливо втілити. Про це пише видання The Times.

А 29 жовтня народний депутат Олексій Гончаренко повідомив, що Україна планує мобілізувати додатково 160 тисяч громадян, посилаючись на секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Литвиненка.

“Загалом до Сил оборони було призвано 1 млн 50 тисяч громадян. Планується призвати ще 160 тисяч осіб. Це дасть можливість укомплектувати частини до 85%”, – зазначив він.

Примітно, що у матеріалі The Times йдеться також й про те, що натомість Росія набирає нібито близько 30 тисяч військових щомісяця. Ба більше, країна-агресорка 2025 року планує збільшити військові витрати ще на 30 мільярдів доларів, повідомляє агентство Bloomberg, яке ознайомилося з проєктом трирічного бюджету РФ.

Це більше, ніж сукупні витрати на освіту, охорону здоров’я, соціальну політику та національну економіку. Згідно з цим документом, уряд РФ має намір збільшити витрати на оборону до понад 13 трильйонів рублів (142 мільярди доларів) 2025 року (2024-го на цю статтю було заплановано 10,4 трильйона рублів). Однак, за даними Bloomberg, 2026 року військові витрати планується скоротити до 5,6% ВВП і до 5,1% – 2027 року.