В українців за борги з комуналки можуть забрати навіть меблі: як карають, коли нарахують величезні штрафи

В Україні зростають борги за комунальні послуги. У столиці тільки за тепло та гарячу воду “Київтеплоенерго” заборгували рекордні 6,5 млрд грн. Сума боргу продовжує зростати. При цьому найбідніші споживачі – пенсіонери – справно платять за комунальні послуги. Тоді як власники великих квартир навпаки – накопичують десятки тисяч боргів.

Про те, як карають за борги з комуналки і коли можуть забрати навіть меблі, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

“У нас найбільша боржниця – власниця двох квартир, у яких вона не живе”, – розповідає член правління ОСББ недалеко від Києва. Жінка ще до великої війни інвестувала свої збереження в житло, набула право власності, однак так і не зробила ремонт у своїй нерухомості.

“Вона сама жила у великому приватному будинку, а в нашому ЖК в неї дві квартири. Вона їх продає вже рік, але таку ціну загнула, що охочих немає. Весь цей час вона не платить за комуналку. А нещодавно заявила, що вона взагалі була вимушена виїхати в Німеччину, щоб жити на виплати для біженців, бо в Києві в будинку їй стало надто дорого”, – розповідає представник ОСББ.

Приклади, коли за комуналку не платять ті, хто насправді має фінансову можливість платити, – це не рідкість. Нещодавно в “Київтеплоенерго” озвучили перелік своїх найбільших боржників. У топ потрапила багатоповерхівка на бул. Лесі Українки, 23. Це елітна багатоповерхівка. Зараз на популярному майданчику нерухомості тут продаються квартири площею від 76 квадратів і за ціною до 460 тис. доларів.

У цьому будинку за опалення мають борги 90% квартир. Загальна заборгованість станом на 1 липня склала 1,6 млн грн. OBOZ.UA переглянув десятки позовів “Київтеплоенерго” до боржників. Найбільший за останній час – позов на 263,1 тис. грн. Як вдалось з’ясувати з реєстру судових рішень, боржниця – мешканка Святошинського району Києва Світлана. Вона не платить за опалення та гарячу воду впродовж десяти років. При цьому жінка активно користується гарячою водою.

Суд розглянув позов та зобов’язав Світлану виплатити борг. З моменту оголошення рішення минуло кілька місяців. Зараз киянка в реєстрі боржників, однак всю суму вона так і не виплатила. Накопичувати борг Світлана почала ще перебуваючи в працездатному віці. Зараз їй 65 років: за законом у рахунок погашення боргу в неї можна забирати не більше 20% пенсії щомісячно.

“Сумарна заборгованість перетнула рекордну відмітку в 6,5 млрд грн. При цьому переважна кількість споживачів своєчасно сплачує. Сформувалась така категорія споживачів послуг, яка з якихось причин здійснює системне накопичення заборгованості”, – розповідає директор структурного підрозділу “Енергозбут” комунального підприємства “Київтеплоенерго” Костянтин Лопатін.

У столиці близько мільйона особових рахунків, з яких 160 тисяч тривалий час накопичують заборгованість і не звертаються щодо реструктуризації. Майже 4,5 млрд боргу припадає саме на ці 16%. Близько 10% абонентів не здійснили жодної оплати за спожиті послуги за весь минулий опалювальний сезон 2023/2024.

“Єдиним методом боротьби з хронічними боржниками є штрафні санкції, як того вимагає чинне законодавство. У грудні 2023 року Кабінет міністрів України затвердив Постанову № 1405, якою скасував мораторій на застосування штрафних санкцій до боржників”, – каже Лопатін.

Для боржників є таке покарання:

• за кожен день прострочення платежів потрібно сплачувати пеню у розмірі 0,01% (сукупний розмір пені не може становити більш ніж 100%). Також повернули нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням;

• боржникам можуть будь-якої миті відключити комунальну послугу (якщо це технічно можливо).
• споживача комунальної послуги зобов’язали упродовж місяця інформувати про свій переїзд.

Як і раніше, проти боржника можуть будь-якої миті подати до суду. Виконавча служба має право накласти арешт на майно, стягнути в борг особисту техніку, речі. Крім того, згідно із законом, банки зобов’язані після звернення судового виконавця блокувати рахунки українців.

Суд може зобов’язати українця заплатити навіть більше, ніж він заборгував. Наприклад, згідно з матеріалами справи № 753/1966/24, “Євро-Реконструкція” подала позов про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості.

В результаті боржнику доведеться, крім самого боргу, заплатити ще 8,9 тис. грн (інфляційні витрати) та 2,4 тис. грн – 3% штрафу. Якщо боржник не платить і немає можливості арештувати його рахунки, виконавча служба має право в рахунок боргу забрати та продати на торгах майже будь-яке майно.

У нормативах прописано мінімальний набір меблів, посуду на кожну особу в родині. А все “зайве” можуть забрати. Потім майно боржника опиняється на відкритих торгах СЕТАМ. Зараз за 675 грн продають люстру боржника. У лоті розміщено фотографію, де люстра все ще зафіксована на стелі.

За стартову ціну в 16 грн продають старий стілець, який забрали у боржника. За 3,75 грн продають старий кнопковий телефон, який також забрали у боржника. Йдеться не тільки про боржників, які не платили за комуналку. Виконавче провадження можуть відкрити через будь-який борг: за аліменти, несплачений кредит або комуналку.

Комунальні послуги – такий самий товар, як хліб чи макарони. Але якщо з’їсти свій хліб українці можуть після того, як заплатять за нього, скористатись водою, електроенергію чи газом можна ще до оплати. Саме це і створює хибне враження, що оплата не є обов’язковою. Насправді ті українці, які не платять за комуналку, завдають шкоди всім споживачам. Несплата створює загрозу колапсу комунальних підприємств, не дає можливості повноцінно приготуватись до опалювального сезону, сповільнює ремонтні роботи тощо.