Виверження вулкана на російському острові змінило клімат на Землі: що відомо

Нове супутникове фото, яке показує ланцюжок вулканів, ідеально розміщених вздовж російського острова Сімушир показало місце несподіваного вулканічного виверження, яке тимчасово охолодило Північну півкулю в 1831 році. Це було одним з найбільших вивержень в історії, яке суттєво змінило клімат Землі близько 200 років тому.

Як пише видання Live Science, у радянські часи, на Сімуширі розташовувалась військово-морська база. А ще він відомий серед спеціалістів тим, що чотири вулкани, які розміщені на цьому клаптику суші, рівномірно розташовані один за одним і вишикувались у практично пряму лінію, що є незвичним.

Сімушир є одним з Курильських островів — архіпелагу, що контролюється Росією, і на який також претендує Японія. Цей архіпелаг складається з більш ніж 50 вулканічних островів у Північному Тихому океані. Як і решта Курильських островів, суверенітет Сімушира неодноразово переходив між двома сусідніми країнами протягом останніх 400 років. У новітні часи він використовувався як секретна радянська база підводних човнів. Втім після 1994 року він є незаселеним.

Клаптик суша завдовжки усього 8 кілометрів є місцем розташування одразу чотирьох великих вулканів, які можна побачити з космосу. Ці величні структури, з південного сходу на північний захід (на зображенні – зліва направо): Мільна, Заварицький, Прево та Уратман.

Мільна є найвищою з чотирьох вершиною, її висота становить 1 540 метрів. Останнє її виверження було зафіксоване у 1914 році. Поруч з нею розташований Заварицький, висота якого становить близько 624 м над рівнем моря, і він востаннє вивергався в 1957 році, залишивши після себе в основному порожній кратер.

Висота Прево складає 1 360 метрів і він востаннє вивергався в 1825 році. А Уратман 678 метрів заввишки не показує ознак виверження уже принаймні протягом 12 000 років. Глибока лагуна, відома як Брутон Бей, оточує цей вулкан. Саме тут радянські військові зберігали деякі свої ядерні підводні човни.

На острові є і п’ятий вулкан. Менша за розміром гора має назву Горяща Сопка і розташована на північно-східному схилі Мільни. Втім, її не можна відрізнити від більших вулканів на супутникових знімках. Незважаючи на те, що їх класифікують як окремі вулкани, Горяща Сопка і Мільна тісно пов’язані між собою.

Сімушир та інші Курильські острови є гарячими точками вулканічної активності, оскільки вони розташовані в тому, що експерти називають “Вогняним кільцем”. Це дуга завдовжки 40 000 км, яка проходить над межами тектонічних плит, котрі оточують зовнішній край Тихого океану, згідно з даними Земного обсерваторії NASA. Цей регіон містить близько двох третин усіх наземних вулканів світу і є місцем приблизно 90% усіх землетрусів.

У 1831 році клімат Північної півкулі охолов в середньому на 1 градус за Цельсієм. Також у цей період повідомлялась про похмуру погоду та зміну кольорів сонця. Вчені уже тоді знали, що причиною цього явища стало потужне вулканічне виверження. Але який саме вулкан був за нього відповідальним, залишалося загадкою.

Нове дослідження, результати якого були оприлюднені у грудні 2024 року, виявило, що тимчасове похолодання спричинив Заварицький, розташований на Сімуширі. Це вдалося з’ясувати після того, як було співставлено попільні відкладення в полярних льодових ядрах з вулканом.

Це відкриття стало сюрпризом для дослідників, оскільки раніше не існувало жодних попередніх свідчень про будь-яке виверження на Сімуширі в 1831 році. Ймовірно, причиною тому стало віддалене розташування острова та відсутність потенційних свідків на навколишніх островах.

“Ми не мали уявлення, що цей вулкан відповідальний [за драматичне виверження]”, — сказав виданню Live Science провідний автор дослідження Вільям Хатчісон, вулканолог з Університету Сент-Ендрюс у Шотландії. За його словами, цей момент повністю випав з поля зору вчених.