Вчені на порозі сенсації: життя на Марсі стає все більш реальним

Нові дані від NASA натякають на те, що під поверхнею Марса можуть ховатися мікроскопічні організми. Це припущення ґрунтується на дослідженні, яке розглядає можливість існування талої води під марсіанськими льодовиками — і можливість того, що сонячне світло, проникаючи через цей лід, може створювати умови для життя.

Як повідомляє Interesting Engineering з посиланням на статтю в Nature Communications Earth & Environment, дослідники змоделювали, скільки сонячного світла проходить через марсіанський лід. І що цікаво, цієї кількості може вистачити для фотосинтезу в неглибоких калюжах води під його поверхнею. Це означає, що навіть на суворій поверхні Червоної планети можуть існувати умови для мікроскопічного життя.

Схожі умови існують і на Землі. У крижаних водоймах на нашій планеті кипить життя: бактерії й мікроби використовують сонячне світло для фотосинтезу, і це цілком може бути прикладом того, що відбувається на Марсі.

На Марсі є два основних типи льоду: звичайний водяний і замерзлий вуглекислий газ. Дослідники зосередили свою увагу на водяному льоду, який сформувався через відкладення снігу та пилу під час численних льодовикових періодів за останній мільйон років. І хоча науковці не одностайні у думці, чи можливе таке танення під поверхнею, з огляду на марсіанські умови, це не звучить настільки фантастично, як може здатися.

Філ Крістенсен, один із співавторів дослідження з Університету штату Арізона, зазначає: «Це явище поширене на Землі. Щільний сніг і лід можуть танути зсередини, пропускаючи сонячне світло, що нагріває їх, як у теплиці. Це не завжди очевидний процес, коли лід тане зверху».

Останні розрахунки припускають, що запорошений марсіанський лід може пропускати достатньо світла для фотосинтезу навіть на глибині до трьох метрів. І хоча це не прямий доказ існування життя, він відкриває захопливі можливості для подальших досліджень.

Тож чи варто очікувати на підтвердження того, що на Марсі існує життя? Це питання залишається відкритим. Але одне зрозуміло: наша найближча планетарна сусідка стає все більш цікавою для пошуку відповідей на фундаментальні питання про життя у Всесвіті.