Ця пустельна жаба може прожити 30 років без води: біолог пояснив її прихований трюк

Посуха зазвичай є смертним вироком для більшості тварин. Однак африканська жаба-бик (роюча жаба, Pyxicephalus adspersus), що мешкає в пустелі, виробила одну з найбільш екстремальних стратегій виживання, яка допомагає їй переживати посушливі періоди.

Як пише в статті для Forbes біолог Скотт Треверс, вона може зникати під землею під час суворих посушливих сезонів і залишатися там до декількох років без води. Загалом, за своє життя, яке може перевищувати 40 років, африканська жаба-бик може провести близько 30 з цих років під землею, переживаючи екстремально посушливі умови.

Це вражаюче вміння відоме як літня сплячка, і це одне з найбільш вражаючих пристосувань природи до посушливого клімату, зазначає біолог.

Жаба, яка впадає в сплячку навпаки

Коли в країнах Африки на південь від Сахари припиняються дощі, африканська жаба-бик заривається в землю і впадає в стан анабіозу. Її серцебиття і метаболізм сповільнюються. Вона стає настільки нерухомою, що її тіло здається практично скам’янілим.

Але її справжня зброя виживання – це кокон.

Як зазначається в дослідженні журналу Physiological Zoology, африканська жаба-бик здатна виділяти кілька шарів шкіри, які потім тверднуть навколо її тіла – майже як біологічний спальний мішок. За кілька тижнів ці шари накопичуються, утворюючи товсту оболонку, яка зменшує втрату води до 80%. При цьому під час літньої сплячки організм жаби-бика переходить в унікальний метаболічний режим. У цьому стані вона здатна розщеплювати відходи таким чином, щоб зберігати азот і запобігати накопиченню токсичних речовин.

Кілька років очікування

Більшість інших жаб проводять у сплячці лише кілька місяців, тоді як деякі можуть перебувати в сплячці до року. Однак африканські жаби-бики проводять під землею 8-10 місяців, чекаючи настання сезону дощів. А коли дощів немає протягом декількох сезонів, жаби-бики просто продовжують сплячку. У більш посушливих регіонах, таких як пустеля Калахарі, повідомляють про появу особин після кількох років безперервного заціпеніння під час тривалої посухи. Коли нарешті йдуть перші дощі, земля розм’якшується, кокони лопаються, і тисячі жаб вириваються із землі.

Стародавнє рішення сучасної проблеми

Як зазначає Треверс, уповільнення метаболізму цих жаб може в майбутньому допомогти медичним дослідникам розробити нові інструменти для збереження органів, тривалих космічних подорожей або екстреної медицини, де уповільнення розпаду тканин може врятувати життя.