Таємниці Сфінкса: навіщо насправді створили велетенську статую в Гізі

Великий Сфінкс Гізи, що розташований поблизу Каїра, залишається однією з найбільш загадкових споруд світу, а питання про те, навіщо його створили, досі викликає суперечки серед істориків та археологів. SkyHistory розглянуло різні версії – від охоронця царської гробниці до слідів водної ерозії та навіть припущень про давніх прибульців. 

Великий Сфінкс, вирізьблений із цільного блоку вапняку в Гізі, вважається однією з найвідоміших статуй світу. Його довжина становить 78 метрів, а висота сягає 20 метрів, що робить споруду однією з найбільших монолітних скульптур на планеті. Археологи пов’язують його створення з правлінням Хефрена близько 4500 років тому, чия піраміда розташована поряд.

Однією з найпоширеніших є теорія про охоронну функцію статуї. Дослідники припускають, що Сфінкс мав уособлювати самого Хефрена та оберігати царський поховальний комплекс від зловмисників. 

Історикиня Беттані Х’юз назвала споруду “монументальним сторожовим собакою, який стежив за гробницею фараона”. У культурі Стародавнього Єгипту сфінкси мали функцію захисників, тож місцеві мешканці могли сприймати статую як символ застереження.

Попри це, деякі єгиптологи ставлять під сумнів традиційне датування. Вони звертають увагу на відсутність написів, які безпосередньо пов’язують споруду з Хефреном. 

У публікаціях SkyHistory геолог Роберт Шох стверджує, що сліди водної ерозії на тілі Сфінкса відрізняються від ерозії сусідніх пам’яток, які демонструють “класичну вітрову ерозію”. Він припускає, що Сфінкс “мав існувати ще до досахарських часів, коли був набагато помірніший клімат”, що могло означати його значно давніше походження.

Інші науковці пояснюють водну ерозію регулярними повенями Нілу, які протягом століть впливали на скульптуру. Натомість альтернативні теорії, популяризовані телепроєктами, припускають залучення позаземних цивілізацій. Зокрема, висувалося припущення, що Сфінкс міг бути сховищем золота, яке, мовляв, видобували змінені інопланетянами істоти. 

“Зазвичай прихований від очей, глибокий отвір біля хвоста сфінкса, як вважається, пов’язаний з великою камерою позаду. Є ще одна менша камера, прямо спереду під лапами. (Приховані тунелі під Сфінксом) можуть привести нас до нових, невідкритих скарбів”, – зазначила Х’юз.

Ще одна гіпотеза полягає в тому, що Сфінкс частково був створений природою. Вчені припускають, що вітрова та піщана ерозія могли сформувати первинну форму “ярданга”, яку пізніше доопрацювали люди. 

Команда Нью-Йоркського університету підтвердила можливість такого процесу в лабораторних експериментах. Керівник дослідження Лейф Рістроф наголосив, що “ярданги, що існують сьогодні, схожі на тварин, які сидять або лежать, що підтверджує наші висновки”.

Хоча дискусії тривають, більшість учених вважає, що Сфінкса створили давньоєгипетські майстри за правління Хефрена як охоронця царської гробниці. Інші теорії, хоч і привертають увагу, залишаються непідтвердженими.