Позаземне життя існує: вчені навели переконливі докази

Міжнародна команда дослідників систематизувала найвагоміші наукові дані, які, на думку вчених, свідчать про існування життя за межами Землі. 

Науковці, зокрема, проаналізували метеоритні речовини з органічними компонентами та спостерігали за міжзоряним середовищем і космічними об’єктами. Дослідження опублікували в журналі International Journal of Astrobiology.

Особливу увагу вчені приділили двом метеоритам — Оргей та Мерчісон.

Метеорит Оргей впав на території Франції у 1864 році неподалік Тулузи. Вже на ранніх етапах дослідження в його складі були виявлені органічні речовини. А згодом, у ХХ столітті, науковці зафіксували мікроскопічні структури, що нагадували скам’янілі одноклітинні організми. Попри припущення, що ці утворення могли з’явитися через забруднення земними мікроорганізмами, нові аналізи не виявили слідів ДНК земного походження.

Ще вагоміші результати дав аналіз метеорита Мерчісон, який упав в Австралії у 1969 році. У його фрагментах знайшли амінокислоти — ключові компоненти, з яких формуються білки живих організмів. 

Особливо важливим стало те, що вони мали нетипову для земної біології молекулярну симетрію. А у 2022 році в зразках Мерчісона дослідники виявили всі п’ять азотистих основ, що входять до складу ДНК і РНК, тим самим підтвердивши здатність космосу формувати складну “хімію життя”.

Автори дослідження дійшли висновку, що базові складники життя можуть утворюватися без участі планет — безпосередньо у міжзоряному просторі. Саме тому наявність таких сполук у метеоритах вони вважають одним з найсильніших аргументів на користь гіпотези про позаземне життя.

Окрім цього, науковці не виключають існування простих форм життя в межах Сонячної системи — зокрема, у підлідних океанах супутників Юпітера та Сатурна: Європи й Енцелада. Також зазначається, що Марс у далекому минулому мав сприятливі умови для життя — океани та щільну атмосферу.

Водночас дослідники наголошують, що навіть незвичні зафіксовані явища, зокрема загадкова “світна сфера”, яку спостерігали над Тегераном у 1976 році, поки що не мають науково підтвердженого пояснення й потребують подальшого вивчення.