Науковці довели, що коти — це рідина

Петер Понграц з Університету Етвеша Лоранда в Угорщині провів дослідження, яке підтвердило доволі неочікувану теорію: коти, насправді, поводяться як рідина. Вчені, аналізуючи їхню поведінку, дійшли до висновку, що самі коти, ймовірно, теж це усвідомлюють, повідомляє Science Alert.

Дослідник з’ясував, що коти можуть «просочуватися» через вузькі отвори, наче рідина, хоча вони вагаються, якщо отвір занадто малий і їм некомфортно. Це свідчить про те, що окрім прояву властивостей рідини, коти демонструють певний рівень самосвідомості стосовно своїх розмірів.

Ця властивість текучості у котів не залишилася поза увагою науковців. Ще у 2014 році Марк-Антуан Фарден у своєму дослідженні довів, що з часом коти «розтікаються» та адаптуються до форми контейнера, в якому опиняються. Це фактично класифікує їх як аморфні тіла — щось середнє між твердими та рідкими речовинами.

Понграц розпочав своє дослідження з метою перевірити, чи демонструють коти усвідомлення власного тіла. У 2019 році він вже брав участь у подібному дослідженні щодо собак, яке показало, що ці тварини бояться проходити через отвори, які здаються їм надто вузькими, тобто вони усвідомлюють свої розміри та діють відповідно. З котами все дещо складніше, адже вони, на відміну від собак, не завжди діють так, як того хочуть люди. Тому Понграц створив експеримент, який відповідав природному середовищу котів — їхнім домівкам.

Дослідник зібрав установку з дощок, у яких було вирізано отвори різної ширини і висоти. З 38 котів, які брали участь у тестуванні, 30 пройшли експеримент до кінця. У більшості випадків коти легко «просочувалися» через отвори, навіть якщо їх ширина складала половину ширини тіла кота. Проте, коли справа доходила до панелей з різною висотою, вони починали сумніватися, особливо якщо отвір був нижчий за їх холку. У таких випадках деякі коти навіть шукали альтернативні способи, наприклад, перепригували панель. Більш високі коти частіше демонстрували таку поведінку, що свідчить про те, що усвідомлення розмірів тіла впливає на їхні рішення.

Оскільки експеримент проводився в домівках котів, де вони почуваються безпечно, науковці відкинули припущення, що їхні вагання могли бути пов’язані зі страхом перед невідомим на іншій стороні панелі.

Експеримент також виявив, що коти по-різному сприймають ширину і висоту отвору. Якщо вузький прохід не викликав у них жодних сумнівів, то з висотою все інакше: коти приділяли більше уваги, особливо коли їм доводилося нахилятися, аби пролізти.