Комета 3I/ATLAS, третій відомий науці об’єкт, що прибув до нас з-поза меж Сонячної системи, демонструє вкрай незвичну поведінку. Наближаючись до Сонця, вона почала яскравішати набагато швидше, ніж очікувалося, що змусило астрономів шукати пояснення цьому загадковому явищу.
Чому 3I/ATLAS поводиться так дивно?
Астрономи очікували, що комета 3I/ATLAS стане яскравішою під час свого максимального зближення із Сонцем (проходження перигелію), що сталося 29 жовтня. Це стандартна поведінка для комет: сонячне випромінювання нагріває їхню крижану поверхню, змушуючи лід перетворюватися одразу на газ. Цей процес, відомий як сублімація, вивільняє пил і газ, які утворюють навколо ядра комети кому (газопилову хмару) та характерний хвіст. Пил відбиває сонячне світло, через що яскравість комети зростає, пише ScienceAlert.
Однак 3I/ATLAS перевершила всі прогнози. Її яскравість зростала приблизно вдвічі інтенсивніше, ніж у більшості відомих нам комет, які зазвичай прилітають з хмари Оорта (області на краю Сонячної системи, звідки походять довгоперіодичні комети). Дослідники Цічен Чжан з обсерваторії Лоуелла та Карл Баттамс з Дослідницької лабораторії ВМС США зазначили, що точна причина такої поведінки залишається незрозумілою.
Спостереження ускладнювалося тим, що із Землі комету було майже неможливо побачити, оскільки вона перебувала практично за Сонцем. Тому вчені використовували дані з космічних обсерваторій, призначених для моніторингу нашої зорі – STEREO-A, SOHO та метеорологічного супутника GOES-19.
Цікавим фактом є те, що 3I/ATLAS не лише почала світитися раніше, ніж повинна була, а й викидала в космос деякі елементи вже тоді, коли була ще надто далеко від Сонця для того, щоб ці речовини могли випаровуватись.
- Хай там як, у газовому шлейфі комети знайшли аномально високу концентрацію парів нікелю й заліза при низькій температурі.
- Те саме всього за кілька днів сталось і з водою: вона почала випаровуватись вже тоді, коли випромінювання Сонця ще було недостатньо гарячим та інтенсивним для цього.
Аналіз даних приніс ще один сюрприз. Комета набула виразного блакитного відтінку, що сильно контрастує з попередніми спостереженнями, які вказували на червонуватий колір її пилу, а також на зелене світіння її газів. Такий синій колір є ознакою того, що значний внесок у яскравість роблять гази, а не лише пил. Вчені припускають, що це світіння спричинене викидами таких молекул, як циан та, можливо, аміак.
Існує кілька гіпотез, що могли б пояснити аномалії 3I/ATLAS, про які пише Space:
- Незвичний склад. Можливо, внутрішня структура та хімічний склад комети суттєво відрізняються від об’єктів нашої Сонячної системи. Це може означати, що планетна система, з якої вона прибула, також має інший хімічний склад.
- Особливості сублімації. Ще одна теорія полягає в тому, що на відносно близькій до Сонця відстані (приблизно втричі більшій за відстань від Землі до Сонця) у кометі домінувала сублімація вуглекислого газу. Це могло спричинити охолодження, яке до певного моменту стримувало випаровування водяного льоду.
- Властивості ядра. На поведінку могли вплинути незвичайні форма, структура або склад ядра, яких комета набула у своїй рідній системі або під час довгої подорожі міжзоряним простором.
Подальша доля комети залишається невизначеною. Вона може продовжити яскравішати, стабілізувати своє світіння або почати швидко згасати.
Астрономи з нетерпінням чекають середини-кінця листопада 2025 року, коли 3I/ATLAS вийде з-за сонячного світла і стане доступною для наземних телескопів, що дозволить детальніше вивчити цього загадкового міжзоряного гостя.
