Коштовності та монети з чистого золота: археологи приголомшені унікальним скарбом

Археологи виявили біля Галілейського моря рідкісний скарб золотих монет і прикрас, яким майже 1400 років і вони датуються візантійською епохою.

Скарб містив 97 монет із чистого золота і десятки ювелірних виробів, включно з сережками, інкрустованими перлами, напівдорогоцінним камінням і склом. Археологічна група виявила скарб під час дослідження стародавнього міста Гіппос (також відомого як Сусіта), розташованого на схилах Голанських висот, пише Livescience.

“Це один із п’яти найбільших золотих скарбів того періоду, знайдених у регіоні. Додавання ювелірних виробів і дрібних грошей робить його ще більш цікавим і нумізматично значущим. Це поки що перший скарб такого роду в Гіппосі”, – розповів археолог Хайфського університету і співкерівник розкопок Майкл Айзенберг.

Еді Ліпсман, металошукач, виявив скарб, проходячи повз великий камінь і дві стародавні стіни. “Прилад спрацював, я не міг повірити – золоті монети почали з’являтися одна за одною”, – розповів Ліпсман.

На монетах зображені різні імператори, починаючи з правління візантійського імператора Юстина I (518-527) і закінчуючи раннім періодом правління імператора Іраклія (610-613, хоча він правив до 641 року). На деяких монетах були залишки тканини, що вказувало на те, що скарб колись було загорнуто в тканину.

Серед знайдених монет – соліди – великі монети Візантійської імперії з високим вмістом золота; семіси, номіналом у половину соліда; і треміси, номіналом у третину соліда.

“Коли знаходиш монети і прикраси віком майже 1400 років, які виглядають як нові, це рідкісна знахідка”, – поділився враженням Айзенберг.

Один із тремісів був особливо рідкісним; імовірно, його викарбували на Кіпрі 610 року полководець Іраклій Старший і його син, які повстали проти імператора Фоки. Молодший Іраклій переміг і заснував візантійську династію Іраклідів, що правила з 610 по 711 рік.

“Це рідкісна знахідка, яка проливає важливе світло на розуміння політичної та економічної історії того періоду”, – зазначив нумізмат Денні Сайон, який брав участь у розкопках.

Хоча причина поховання скарбу невідома, історія свідчить про те, що в VII столітті Гіппос був неспокійним місцем. У 614 році армії Сасанідської імперії, що охоплювала Іран і частини Близького Сходу та Центральної Азії, вторглися у Візантійську Палестину. Згідно із заявою, жителі християнських міст регіону, включно з Гіппосом, ховали скарби, поки наступали іноземні солдати.

Протягом багатьох років цей регіон залишався осередком запеклих битв. Єрусалим упав під час нападу 614 року, але візантійці відвоювали територію приблизно через 15 років. У 636 році мусульманські армії знову відвоювали її. У цей час Гіппос занепав і був остаточно занедбаний після землетрусу в Галілеї 749 року.

“Перша половина VII століття містить найбільшу кількість надзвичайних скарбів золотих і бронзових монет”, – розповів Айзенберг.

Це пов’язано з тим, що сасанідські та мусульманські завоювання призвели до загального хаосу в той час.

“Люди були налякані і залишили досить багато скарбів, в основному монет”, – сказав він.