Біолог назвав найсмертоноснішу морську істоту у світі, яка має аж 24 ока

У морському світі живе істота, яка є у ньому найсмертоноснішою. Йдеться про кубомедузу, щупальці якої настільки прозорі, що їх можна порівняти зі склом. Про це розповідає американський біолог Скотт Треверс для Forbes. 

“Зблизька їхні дзвони виглядають досить тендітними, майже як квадратні парашути. Їхні тіла зазвичай мають товщину лише кілька сантиметрів, але можуть розтягуватися на 30 сантиметрів у ширину. З кожного кута їхніх дзвонів, схожих на коробки, виходять довгі, тонкі щупальця, які можуть досягати трьох метрів у довжину”, – зазначив він.

Чому кубомедуза така смертоносна

На думку людей, найбільшою загрозою в океані є акула, але ці тварини нападають менше ніж на 50 осіб на рік, а лише п’ять або шість із цих атак закінчуються смертю. Водночас кубомедуза може вбити приблизно 100 людей на рік. 

“Ця медуза заслужено має репутацію найсмертоноснішої морської істоти завдяки двом основним еволюційним перевагам, перша з яких полягає в тому, що її практично неможливо побачити”, – пояснив Треверс.

За словами біолога, навіть у найспокійніших та найчистіших водах дзвіночки кубомедуз настільки прозорі, що їх дуже складно помітити. Відпочивальники на пляжі можуть плавати у декількох сантиметрах від них, навіть не підозрюючи про це, поки не відчують укус. 

“Хоча їхня прозорість дозволяє їм плавати практично непоміченими, друга перевага кубозоїдних медуз робить їх справді смертельно небезпечними: їхня отрута”, – додав фахівець.

Як пояснили у дослідженні BMC Genomics 2015 року, кожне з їхніх щупалець озброєне тисячами складних мікроскопічних внутрішньоклітинних структур, відомих як нематоцисти. Під час дотику ці структури спрацьовують з неймовірною швидкістю та випускають трубки, що схожі на гарпуни, які встромлюються в шкіру. 

“Як тільки трубочка встромлюється, отрута потрапляє в організм за частки секунди. І, як зазначається в дослідженні, ця отрута є високотехнологічною біохімічною зброєю – на відміну від укусів інших медуз, які в основному лише подразнюють шкіру. Укус Chironex fleckeri, найсмертоноснішої з усіх кубозойних медуз, як відомо, викликає низку жахливих симптомів”, – попередив Треверс.

За словами біолога, укус цієї істоти викликає такі симптоми:

• Запалення. Дуже сильний біль, подібний на печіння та набряк шкіри починаються майже одразу після укусу.
• Дермонекроз. Шкіра на місці укусу може почати відмирати, що здебільшого призводить до утворення постійних рубців.
• Задишка. Отруєння ускладнює дихання.
• Гіпертонія/гіпотонія. Отрута може спричинити небезпечне підвищення або зниження артеріального тиску.
• Серцево-судинний колапс. Отрута може призвести до порушення роботи серця, внаслідок чого в найгіршому випадку, це може призвести до його зупинки.

“Для дрібних риб, які є потенційною здобиччю кубомедузи, дія їхньої отрути є миттєвою. Але для людей достатньо лише кількох метрів контакту з їхніми щупальцями, щоб відчути нестерпний біль; в деяких випадках це навіть може бути смертельним. Ті, хто вижив, часто описують укуси кубомедузи як настільки нестерпно болючі, що рух стає майже неможливим”, – підкреслив фахівець.

Вражаюча кількість очей

Також у звіті журналу Current Biology йдеться про те, що кубомедуза має аж 24 ока. Їхні очі згруповані у чотири окремі сенсорні кластери, які рівномірно розташовані навколо дзвона. 

“І це не просто світлочутливі плями, як у більшості медуз. Серед них є ямчасті очі, щілинні очі та лінзоподібні очі. Зокрема, лінзоподібні очі мають дивно складну будову, що включає лінзи, рогівку та сітківку – ті самі основні структури, що й у хребетних та головоногих”, – додав Треверс.

За словами біолога, досі незрозуміло, чому ці медузи потребують таких складних очей та в такій великій кількості. Проте як відомо, ямчасті та щілинні очі допомагають кубомедузам розрізняти контрасти між світлом і темрявою, завдяки чому вони орієнтуються в мілких та сонячних водах. 

“Але саме нижні та верхні лінзові очі дозволяють їм формувати оптичні зображення того, що їх оточує: вони можуть розпізнавати форми, поверхню води або тіні своєї здобичі. Насправді, у звіті Current Biology зазначається, що було навіть помічено, як вони обпливають перешкоди, а не натикаються на них наосліп – особливо в мангрових заростях та між їхніми коріннями”, – наголосив автор матеріалу.