5-кілометровий шлейф токсичного газу курсує над Європою: за ним спостерігають із космосу

Наприкінці минулого року підземний вулкан на півострові Рейк’янес в Ісландії почав прокидатися: місцева влада евакуювала рибальське містечко Гріндавік, щоб уникнути жертв. Відтоді ісландський вулкан вивергнувся вже чотири рази та це може повторитися знову. Останнє виверження сталося 16 березня, коли 15-кілометровий тунель знову заповнився магмою — унаслідок цього лава вкотре вирвалася на поверхню, утворивши нові розриви на поверхні, пише Space.

Учені побоювалися, що лава може досягти моря, внаслідок чого сформується шлейф соляної кислоти, який був би небезпечним для кожного, хто перебуває поблизу берегової лінії. На щастя, цього не сталося.

Водночас унаслідок виверження було виділено діоксид сірки — безбарвний токсичний газ, який може бути надзвичайно небезпечним у високих концентраціях. Наразі вчені відстежують цей гігантський шлейф токсичного газу, що рухається Північною Європою. Зазначається, газова хмара навряд чи здатна нашкодити здоров’ю людей, однак вона може вплинути на озонову діру над Антарктидою.

Дані Ісландського метеорологічного бюро свідчать про те, що 17 березня вулкан викидав близько 50 кг діоксиду сірки щомиті. У результаті працівники прилеглої електростанції Сварценги були евакуйовані з об’єкта через високий рівень газу. Водночас місцевих жителів попросили не залишати своїх домівок.

Уже наступного дня, 18 березня, викиди токсичного газу значно скоротилися. Дані Служби моніторингу атмосфери Copernicus (CAMS) свідчать про те, що первісний вилив газу сформував концентровану колону заввишки близько 5 кілометрів, яка після цього кинулася в бік інших країн Північної Європи. Зазначається, що наразі газовий шлейф уже пролетів над Великою Британією і рухається в бік Скандинавії — передбачається, що тут він почне розвіюватися, перш ніж досягне Росії.

За словами старшого наукового співробітника CAMS Марка Паррингтона, вчені не очікують, що токсична хмара вплине якимось чином на якість приземного повітря або клімат. Водночас учені наполягають, що відстеження пересування шлейфу є надзвичайно важливим, оскільки газ здатний вступати в реакцію з молекулами атмосферного озону, стоншуючи його. Вчені побоюються, що токсична хмара може вплинути на товщину озонового шару, що захищає поверхню Землі від ультрафіолетового сонячного випромінювання.

Нагадаємо, що в жовтні 2023 року вчені частково пояснили розміри майже рекордно великої озонової діри над Антарктидою виверженням підводного вулкана на Тонге у 2022 році, внаслідок якого в атмосферу було викинуто велику кількість водяної пари, що могло призвести до виснаження рівня озону.

У результаті вчені побоюються, що недавнє виверження ісландського вулкана може стати початком багатовікового періоду активності в регіоні. У результаті величезна кількість діоксиду сірки може врешті-решт опинитися в Арктиці, а місцева озонова діра стане ще більш вразливою.