Одомашнення вовків і перетворення їх на собак, ймовірно, відбулося за ініціативою самих хижаків, які віддали перевагу співіснуванню з людиною замість виживання в дикій природі. Про це пише науковий вісник Live Science із посиланням на дані нового дослідження.
Видання зазначає, що вчені досі не знають точно, як саме вовки перетворилися на ранніх собак, хоча теорій на цю тему є чимало. Нове дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the Royal Society, проаналізувало гіпотезу про те, що деякі вовки із найбільш спокійним темпераментом самі прийшли до людських поселень, аби харчуватися недоїдками, і в процесі співіснування перетворилися на собак. Отримані дослідниками результати засвідчили, що математично ця теорія має сенс.
Згідно сучасних генетичних та археологічні даних, собаки (Canis familiaris) є похідним видом від сірих вовків (Canis lupus). Перетворення вовка на собаку відбулося протягом двох історичних періодів. У першому, який тривав з 30 000 до 15 000 років тому, дикі вовки були одомашнені в перших собак. У другому періоді, який почався приблизно з 15 000 років тому, люди почали штучний відбір собак за певними характеристиками, перетворюючи їх на окремі породи.
Головне питання було в тому, як саме почався перший етап. Противники теорії самоодомашнення наполягають, що 15 тисяч років – це надто мало, аби вовки перетворилися на собак, просто живучи поруч із людськими поселеннями і харчуючись недоїдками. Скептики вважають, що вже на цьому етапі люди повинні були активно втручатися у природній відбір і самостійно відсіювати агресивних вовків, залишаючи поруч найбільш спокійних та покірних.
Але нова модель показала, що цей процес міг проходити природнім чином беез активного втручання людини. Таке можливо, якщо виконуються дві умови. По-перше, вовки повинні були постійно залишатися поруч з людьми, щоб їсти залишки їжі, замість виживання виключно за рахунок полювання. По-друге, вони повинні були паруватися із такими ж спокійними вовками, що живуть поруч з людьми, уникаючи схрещування з тими, які продовжують жити диким життям.
Як зазначають автори дослідження, собаки є першою твариною, яку одомашнили, тому вивчення їхньої еволюції може допомогти вченим краще зрозуміти, як одомашнення може відбуватися в інших видів. І оскільки процес приручення собак був настільки тісно пов’язаний із розвитком ранніх людських суспільств — собаки пасли худобу в ранніх людських поселеннях і мігрували разом із ранніми людьми по планеті — розуміння хронології може прояснити нашу власну історію та те, як ми самі еволюціонували, щоб спілкуватися з собаками та налагоджувати стосунки з ними.