Учені просвердлили мантію Землі на рекордні 1,2 кілометра в дні Атлантичного океану: що воно дасть

За допомогою океанського бурового судна JOIDES Resolution вченим вдалося отримати циліндр довжиною 1268 метрів, який забезпечує майже безперервний зразок мантійної породи.

Люди пробурили рекордні 1268 метрів у мантії Землі, подарувавши вченим незвичайну можливість зазирнути в глибоку геологію планети і, можливо, дізнатися про походження життя. Свердловину пробурили у вулканічно активній ділянці Серединно-Атлантичного хребта, розташованого вздовж дна Атлантичного океану.

Мантія – найтовстіший шар Землі, розташований між корою і ядром. Хоча мантія зазвичай знаходиться на багато миль нижче кори, вона оголюється через розлом у Серединно-Атлантичному хребті, що забезпечує точку огляду для дослідження недоступного шару через “тектонічне вікно”.

За допомогою океанського бурового судна JOIDES Resolution команді вдалося отримати циліндр довжиною 1268 метрів, який забезпечує майже безперервний зразок мантійної породи.

У своєму новому дослідженні, опублікованому в журналі Science, міжнародна група дослідників детально виклала перші висновки з безпрецедентного зразка.

“Наше дослідження починається з вивчення складу мантії, документуючи мінералогію витягнутих порід, а також їхній хімічний склад”, – сказав у своїй заяві професор Йоган Ліссенберг, автор дослідження зі Школи наук про Землю і навколишнє середовище Кардіффського університету.

За його словами, ці результати відрізняються від їхніх очікувань.

“У породах набагато менше мінерального піроксену, і в породах дуже висока концентрація магнію, і те, й інше є результатом набагато вищого рівня плавлення, ніж ми припускали. Ми також виявили канали, якими розплав транспортувався через мантію, і тому ми можемо відстежувати долю магми після її утворення і переміщення вгору до поверхні Землі”, – пояснив Ліссенберг.

Це, як кажуть дослідники, може допомогти нам краще зрозуміти вулкани, оскільки розплав мантії сприяє вулканічній активності на поверхні.

Можливо, найзахоплююче з усього те, що зразок керна може пролити світло на походження життя на Землі. Зразок керна дає ранні відомості про взаємодію олівіну, рясного мінералу в мантійних породах, і морської води. Ці взаємодії запускають каскад хімічних реакцій, які генерують водень та інші молекули, що життєво важливі для підтримки життя, яким ми його знаємо.

“Породи, які були присутні на ранній Землі, мають більшу схожість з тими, які ми витягли під час цієї експедиції, ніж більш поширені породи, що становлять наші континенти сьогодні”, – пояснила доктор Сьюзан К’ю Ленг, науковий співробітник з геології та геофізики в Океанографічному інституті Вудс-Гоул, яка була одним із керівників експедиції.

“Їхній аналіз дає нам критичний погляд на хімічне і фізичне середовище, яке могло бути присутнім на ранній стадії історії Землі і яке могло б забезпечити постійне джерело палива і сприятливі умови протягом геологічно тривалих періодів часу для розміщення найбільш ранніх форм життя”, – сказала вона.

Пам’ятайте, що цей керн не є найглибшою свердловиною, коли-небудь виритою людьми; ця честь належить частині Кольської надглибокої свердловини під назвою СГ-3. Радянські вчені пробурили свердловину наприкінці 1980-х років, досягнувши глибини 12 263 метри в землі під північним заходом Росії, недалеко від кордону з північною Норвегією. Через товщину кори тут діра так і не досягла мантії Землі – на відміну від цього останнього дослідження.