Названо найдовший рік в історії людства: вчені розкрили подробиці

Учені встановили, що 46 рік до н. е. тривав 445 днів, що на цілих 80 днів більше, ніж звичний рік.

Рік – це те, скільки часу потрібно Землі, щоб зробити один оберт навколо Сонця і повернутися в точку, яку людство встановило як початок нового року, пише Iflscience. Зазначається, що сучасні календарі розмічені дуже чітко, але так було не завжди. Більш ранні календарі були не настільки ефективні.

До того, як Юлій Цезар запровадив юліанський календар, рік мав зовсім інакший вигляд, містивши всього 4 місяці (березень, липень, жовтень і травень) по 31 дню в кожному. Інші були коротшими, містили по 29 днів у кожному, за винятком лютого з 28 днями.

У результаті календар швидко розсинхронізувався з рухом Землі навколо Сонця, і приблизно до 200 року до н. е. він був настільки збитий, що майже повне затемнення, яке відбулося в той час, що ми зараз називаємо 14 березня, було зафіксоване як таке, що сталося 11 липня.

“Вставний місяць” під назвою Мерседоніус потрібно було додавати кожні кілька років, щоб протидіяти безладу в обчисленні.

Це був не найкращий спосіб ведення календаря. Хоча Мерседоніус використовували для приведення календаря у відповідність до року, він був також предметом політичних зловживань. Річ у тім, що Колегія понтифіків мала право змінювати календар і іноді використовувала його з політичною метою, наприклад, для продовження чийогось терміну повноважень.

Юлій Цезар пізніше виправив безлад, запровадивши юліанський календар 45 року до н. е., додавши один або два дні до коротких місяців (крім лютого), щоб загальна кількість днів у році становила 365.

“Потім, звернувши увагу на реорганізацію держави, він реформував календар… і підлаштував рік під хід сонця, зробивши його таким, що складається з 365 днів, скасувавши вставний місяць і додаючи один день кожного четвертого року”, – описав римський історик Светоній у “Житті Юлія Цезаря”.

Але… залишалася проблема, яку потрібно було розв’язати – рік все ще не відповідав порам року і, щоб виправити це, Цезар додав кілька місяців до 46 року до н. е.

“Щоб правильний відлік пір року міг розпочатися з наступних січневих календ, він вставив два місяці між листопадовим і грудневим”, – писав Светоній, – “тому рік, у якому було зроблено ці зміни, був роком із 15 місяців, включно зі вставним місяцем, що належав до цього року, як і раніше, згідно зі звичаєм”.

У результаті 46 рік до н. е. став найдовшим роком у зафіксованій історії – 445 днів, і іноді його називають annus confusedis, або “роком плутанини”.