Вчені оживили обличчя Ісуса за допомогою ШІ: який вигляд мав син божий

Штучний інтелект на основі відомого релігійного артефакту, Туринської плащаниці, створив відео, яке, на думку багатьох, демонструє «справжнє обличчя Ісуса Христа». Завантаживши фотографії стародавньої тканини, в яку, як вірять християни, було загорнуто тіло Спасителя після його розп’яття, до генератора зображень Midjourney, дослідники отримали реалістичне зображення та коротке відео, де Христос моргає, ледь помітно усміхається та молиться. Ця візуалізація, опублікована в соціальній мережі X, викликала бурхливу реакцію, багато користувачів назвали її вражаючим відображенням історичної постаті

Проте, поряд із захопленням, виникли й застереження. Чимало коментаторів звернули увагу на те, що створений штучним інтелектом образ Ісуса європеоїдної зовнішності, тоді як історичні свідчення вказують на його близькосхідне походження та, відповідно, темніший колір шкіри.

Один із користувачів X іронічно зауважив, що зображення не може бути автентичним, оскільки Христос мав вигляд як норвежець.

Цю думку підтримує доктор Мередіт Воррен, старший викладач біблійних та релігієзнавчих досліджень Шеффілдського університету. Вона наголошує, що попри поширене зображення Ісуса як кавказця, він, ймовірно, мав коричневу шкіру та карі очі, типові для жителів того регіону. Доктор Воррен вважає, що найкраще уявлення про зовнішність Ісуса можуть дати єгипетські портрети мумій, що зображують чоловіків, які жили в той самий період і в тій самій частині світу. На цих зображеннях постають люди з темними очима, коричневою шкірою, коротким кучерявим волоссям, бородами та рисами обличчя, характерними для тогочасного населення Єгипту, Палестини та Ізраїлю, пише T4.

Схожий підхід застосував 2015 року медичний художник Річард Нів, який, використовуючи криміналістичні методи та вивчаючи семітські черепи, реконструював обличчя юдея, що жив у часи Ісуса. Його портрет зображує чоловіка з широким обличчям, темними очима, густою бородою, коротким кучерявим волоссям та засмаглим кольором шкіри, що міг бути типовим для євреїв Галілеї. Хоча ця реконструкція є зображенням звичайної людини того часу, вона дає більш реалістичне уявлення про можливі риси обличчя Ісуса.

Сам штучно створений образ, представлений Daily Express за допомогою Midjourney, базується на відмітках, що проглядаються на Туринській плащаниці. На тканині видно силует виснаженого чоловіка з довгим темним волоссям, бородою, слідами порізів та саден на обличчі та тілі. Цікаво, що ця версія Христа, створена штучним інтелектом, певною мірою перегукується з його традиційними зображеннями в класичному мистецтві.

Сама Туринська плащаниця протягом століть була предметом запеклих дискусій. Деякі заперечують її автентичність як похоронного савана Ісуса. Ця тканина зберігається від 1578 року в Турині, Італія. Сліди на тілі, відображені на плащаниці, частково відповідають ранам, описаним у Біблії як завдані Ісусу під час розп’яття, включаючи сліди від тернового вінця, рвані рани на спині та синці на плечах. На тканині проглядаються слабкі коричневі плями, що формують зображення худорлявого чоловіка зростом близько шести футів із запалими очима та схрещеними на тілі руками. Євангеліє від Матвія описує, як після розп’яття Йосип з Ариматеї загорнув тіло Ісуса в лляну тканину та поклав його до гробниці. Християни вірять, що ці рани дивовижним чином відбилися на похоронному савані після Воскресіння Ісуса.

Туринська плащаниця привертає увагу істориків, церковних діячів, скептиків та вірян від моменту її першої публічної демонстрації у XIV столітті. 1988 року група міжнародних дослідників провела радіовуглецеве датування невеликого фрагмента плащаниці, визначивши, що вона була виготовлена між 1260 та 1390 роками нашої ери, що ставило під сумнів її зв’язок з Ісусом. Однак 2022 року дослідження, опубліковане в журналі Heritage, із застосуванням нової рентгенівської методики, показало, що плащаниці близько 2000 років, що збігається з часом життя Ісуса. Італійські дослідники стверджують, що це підсилює віру в те, що слабкий кривавий відбиток людини на тканині міг залишити саме Ісус. Вони порівняли плащаницю зі зразками лляних тканин того періоду, знайденими в Масаді, Ізраїль, і виявили повну сумісність. Крім того, порівняння зі зразками XIV століття не дало збігів. Провідний автор дослідження, доктор Ліберато Де Каро, вважає результати радіовуглецевого датування 1988 року помилковими через можливе забруднення зразків тканини.

Від 1980-х років було опубліковано понад 170 наукових статей щодо Туринської плащаниці, і думки дослідників щодо її автентичності залишаються розділеними. Таким чином, дискусія навколо цього загадкового артефакту триває й донині, і, ймовірно, не завершиться найближчим часом. Створення штучним інтелектом візуалізації «справжнього обличчя Ісуса» на основі цього артефакту лише підігріло багатовікову дискусію, додавши до неї нову технологічну перспективу.