Акули насправді не німі: вчені зробили відкриття

Довгий час вважалося, що акули – абсолютно безмовні хижаки. Без плавальних міхурів, без голосових органів, вони, мов привиди, рухаються підводним світом, намагаючись бути непоміченими.

Проте нове дослідження, опубліковане в журналі Royal Society Open Science, перевертає це уявлення: акули все ж можуть видавати звуки, і вперше це зафіксовано науково. Деталі розповіло видання Live Science.

Учені з Оклендського університету та Океанографічного інституту Вудс-Хоул під час поведінкових експериментів випадково помітили, як десять молодих акул (Mustelus lenticulatus), коли їх торкалися під водою, видавали чіткі клацання.

Це стало першим задокументованим випадком активного звукового сигналу у представників акул, які традиційно вважались мовчазними.

Клацання тривало приблизно 48 мілісекунд. Гучність деяких сигналів сягала 155 дБ – це приблизно як постріл з дробовика. 70% клацань супроводжувались спокійними рухами тіла або погойдуванням. Частина відбувалась без жодного помітного руху.

Навіщо акулам видавати звуки? Поки це питання залишається відкритим. Існують дві основні гіпотези: захисна реакція на загрозу та побічна дія щелеп.

Керолін Нідер, провідна авторка дослідження, припускає: акули могли видавати ці звуки як реакцію на дотик або стрес, можливо – щоб відлякати хижака. У дикій природі це може дати шанс утекти.

У акул цього виду широкі, тупі зуби, розміщені у вигляді щільних “тротуарних плиток”, призначених для дроблення панцирів крабів. Дослідники підозрюють, що клацання може походити від змикання цих зубів, хоч і прямих доказів ще немає.

Акули, на відміну від багатьох кісткових риб, не мають плавального міхура – повітряного органа, який у багатьох видів використовується для генерації звуку. Їхня сенсорна система зорієнтована на нюх, електрорецепцію та гідродинаміку, а не на акустику.

МікроКТ-сканування не виявило в акули-огірка жодних спеціалізованих звукових структур. Отже, джерело клацань – поки що загадка.

Чи можуть інші акули чути ці звуки? Вчені кажуть, що малоймовірно. Власний діапазон слуху більшості акул – нижче 1 кГц, а клацання мають вищу частоту, отже ці сигнали, ймовірно, не призначені для спілкування між акулами.

Натомість хижі морські котики, які полюють на молодих акул, можуть реагувати на такі гучні різкі звуки. Клацання, за припущенням науковців, може слугувати сигналом тривоги або спробою відлякати нападника.

Схожі звуки фіксували у скатів та хвостоколів – найближчих родичів акул. Вони клацають, коли їх турбують дайвери, що іноді трактується як попереджувальний сигнал або вияв стресу.

Керолін Нідер і її команда планують дослідити інші види акул, аби з’ясувати: