Дебати про те, чи здатні тварини до мислення, точаться ще з часів Аристотеля, якщо не довше. Однак однзначної відповіді на це питання немає досі, попри численні наукові дослідження, пише науковий вісник IFL-Science.
У 17 столітті видатний математик та природознавець Рене Декарт стверджував, що тварини є природними машинами, нездатними до відчуттів, не кажучи вже про почуття чи думки. Сьогодні ця точка зору виглядає очевидно застарілою та помилковою. Зараз дебати точаться навколо того, наскільки складним є мислення тварин і наскільки воно схоже на людське.
Експерт з поведінки тварин, доктор Алесія Картер з Університетського коледжу Лондона каже, що, спираючись на роботи нейробіологів, можна говорити про наявність свідомості в усіх тварин, оскільки вони мають здатність відчувати світ і реагувати на нього.
Іншим кутом погляду на тему є питання про те, чи можуть тварини міркувати, зокрема робити логічні висновки. За словами доктора Картер, питання тваринної логіки досі залишається дискусійним.
“Проблема завжди полягає в тому, що розум — це чорні скриньки, до яких ми не маємо доступу, і все, що ми можемо зробити, — це спостерігати за поведінкою тварин у відповідь на подразники. Ми повинні здогадатися, що відбувається всередині мозку, і часто на основі одних і тих же поведінкових даних можливі дві різні гіпотези”, – каже вона.
За словами вченої, однією з проблем тут є те, що саме поняття “інтелект” важко визначити однозначно, а відтак його важно перевірити “чесно”.
“Існує така напружена історія з проведенням тестів навіть у межах одного виду (людей), що я не думаю, що буде корисно говорити, що, наприклад, шимпанзе розумніші за горил (або сонячних риб, чи комодських варанів тощо). У чому розумніші?” – пояснює вона.
Доктор Картер зауважила, що наприклад сурикати, ящірки та бабуїни достатньо добре орієнтуються у тому, як їм вижити у їхніх конкретних умовах.
“Ми багато зосереджуємося на видах інтелекту, які ми цінуємо, але тварини мають досить вражаючий інтелект, до якого ми взагалі не маємо доступу”, – пояснила вона.
Доктор Коріна Логан з Інституту Макса Планка каже, що “більшість досліджень інтелекту зосереджено на видах, які, як очікується, є більш розумними. Це означає, що ми фактично не маємо доказів того, що інші види не розумні”. Тому популярні уявлення, що шимпанзе, наприклад, розумніші за птахів, є несправедливими від самого початку.
Велике значення у цьому контексті має спосіб життя того чи іншого виду. Наприклад, птахи, які видобувають їжу з нір, більш схильні користуватися “підручними інструментами”, що люди охоче визнають за прояв інтелекту. Тоді як інші птахи більше покладаються на соціальну взаємодію та власну пам’ять про місця, де можна знайти їжу, і цей інтелект не є настільки очевидним.
“Вони можуть мати інші когнітивні здібності, які вони можуть використовувати, але ми просто не бачимо їх виразу в їхній звичайній поведінці, тому ми не думаємо шукати їхні інші здібності. Це робить марними спроби порівняти інтелект різних видів”, — сказала Логан.
Чоловіки віком від 25 до 60 років і далі підлягають загальній мобілізації, продовженій до 6…
У Великій Британії собака на ім’я Ембер, що належить до змішаних порід золотистого ретривера та…
Хоч би як туристи намагалися вибрати для своєї наступної відпустки хороший готель, все одно вони часом стають…
Атмосферний фронт принесе дощі з грозами та градом, але вже завтра українців чекає суха погода…
В Україні підвищать заробітні плати для деяких категорій працівників. Зокрема, додаткові виплати можуть отримати шкільні…
Кросовери залишаються найпопулярнішим типом легкових автомобілів у багатьох країнах світу. Саме тому буває важко визначитися, яку…