Підуть під знос: яка доля чекає тисячі хрущовок в Україні

Маленькі кухні, вузькі кімнати, відсутність ліфта й техповерху — усе це про хрущовки. Масове зведення таких будинків розпочалось у середині ХХ століття в СРСР. Головна мета — забезпечити окремим житлом якомога більше сімей у найкоротші строки. Назва походить від прізвища радянського лідера Нікіти Хрущова, який і запустив програму.

Попри те, що від початку будівництва минуло понад пів століття, хрущовки й досі є частиною повсякденного життя українців — і в мегаполісах, і в провінційних містах та селищах.

Як виглядала «архітектура необхідності»

Хрущовки будували з 1957 до 1985 року. Найпоширеніші — п’ятиповерхівки, що не потребували ліфта. Планування зазвичай передбачало 3–4 квартири на поверсі, з яких одна або дві були однокімнатними. Усі квартири мали мінімальні кухні (4–6 м²), простий санвузол і газове обладнання.

Типові площі:

• 1-кімнатні — 28–33 м²
• 2-кімнатні — 30–48 м²
• 3-кімнатні — до 58 м²

Першу хрущовку в Україні звели в Києві у 1957 році, на провулку Леопольда Ященка. Далі типова забудова накрила столиці та обласні центри: від Першотравневого масиву до спальників інших міст.

Скільки хрущовок залишилося

Станом на 2019 рік в Україні налічувалося понад 30 тисяч будинків, віднесених до застарілого житлового фонду. Більшість із них зведені у 1950–1980-х роках — саме в цей період будували хрущовки. За оцінками експертів, їх залишилось понад 10 тисяч.

У Києві — понад 2 100 таких будинків із загалом 165 тисячами квартир. Більшість уже визнано технічно застарілими — рівень зносу часто сягає 60% і більше.

Чому хрущовки досі мають попит

Попри вік і обмеження, хрущовки продовжують купувати. Основні причини:

• Ціна. Це найдоступніше житло на вторинному ринку.
• Локація. Багато будинків розташовані в районах із розвиненою інфраструктурою.
• Гнучке планування. Внутрішні перегородки легко демонтуються, дозволяючи адаптувати простір.
• Ностальгія. Для багатьох — це перше житло або частина сімейної історії.

Майбутнє хрущовок: жити чи зносити?

За проєктами їхній строк експлуатації — 50–70 років, тож більшість уже давно потребують заміни. Комунікації зношені, утеплення практично відсутнє, а планування — застаріле.

Час від часу влада порушує питання реконструкції чи реновації, але далі розмов справа доходить рідко. Основний бар’єр — відсутність чітких законодавчих механізмів, які б дозволили зносити будинки без згоди всіх мешканців.

Що ще варто знати

Для тих, хто цікавиться архітектурою: хрущовки — це своєрідна протилежність «сталінкам». Якщо останні вирізнялись просторими кімнатами та багатим оздобленням, то хрущовки символізують економію та функціональність.

До речі, якщо ви бачили у таких квартирах вузеньке віконце між кухнею та ванною — це не випадковість. Це технічне рішення для природного освітлення і вентиляції ванної кімнати. У сучасних проєктах таке вже не використовують.