Для Путіна удар від падіння Мадуро був особливо принизливим, – Fireign Affairs

Після захоплення США в Венесуелі Ніколаса Мадуро, Міністерство закрдонних справ Росії опублікувало заяву з закликом відпустити президента цієї країни та його дружину, пише Foreign Affairs.

Видання підкреслює, що Москва не зробила нічого істотного, щоб допомогти режиму, який раніше називала ключовим стратегічним партнером у Латинській Америці. 

Вказується, що лише 7 місяців тому, в травні 2025 року, президент Венесуели Ніколас Мадуро і президент Росії Володимир Путін зустрілися в Кремлі, щоб підписати договір про стратегічне партнерство і співпрацю. В ньому зазначалося, що Росія і Венесуела зміцнять військові зв’язки і посилять свою здатність захищатися від ворожих зовнішніх сил.

Проте, як йдеться в матеріалі, росіяни не попередили Мадуро про операцію США і не захистили його під час рейду, а спостерігали за подіями з боку.

На думку видання, безсилля Кремля у Венесуелі відповідає звичній схемі, яка спостерігається з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну чотири роки тому. Зайнята тривалою війною проти Києва, Москва має мало ресурсів для підтримки своїх авторитарних партнерів. 

В статті згадується, що в 2024 році росіяни стояли осторонь, коли режим їхнього давнього союзника Башара Асада в Сирії зазнав краху. Також минулого року у відповідь на удари США та Ізраїлю по Ірану, іншому стратегічному партнеру, росіяни запропонували посередництво між воюючими сторонами.

Додається, що Росія не змогла надати корисну розвідінформацію чи обладнання для протиповітряної оборони, яке могло б змінити ситуацію. У випадку з Венесуелою, як підкреслює видання, Москва змогла зробити ще менше, ніж для Дамаска і Тегерана.

В публікації вказана думка, що для російського диктатора Володимира Путіна удар від падіння Мадуро був особливо принизливим.

“Хоча Венесуела вже давно була тягарем для російської державної скарбниці через безнадійні кредити та збиткові нафтові проекти, ця країна принаймні давала привід для гордості: Москва могла стверджувати, що закріпилася на задньому дворі США”, – вказує видання.

Підкреслюється, що авторитарним режимам від М’янми до Нікарагуа Кремль нав’язував наратив, що Росія є потужним захистом від зарозумілих США. 

Тому, як йдеться в статті, повалення Мадуро не тільки робить цю риторику порожньою, але й підкреслює той факт, що Венесуела ніколи не належала Москві.

Протягом останніх чотирьох років здатність Москви впливати на світові події ще більше послабилася, бо ресурси цієї країни були вичерпані бездонною ямою війни в Україні.

“Війна зробила режим Путіна більш стійким всередині країни, оскільки влада практично знищила будь-яку опозицію, але вона також відвернула всю військову техніку, персонал, гроші та увагу, які теоретично могли бути використані для підтримки таких політиків, як Мадуро”, – зазначається в публікації.

Водночас, видання не виключає, що Москва, можливо, все ще здатна чинити вплив у регіонах, які не мають стратегічного значення для Вашингтона, таких як Центральноафриканська Республіка чи Таджикистан. 

Проте, як показали події, що розгортаються у Венесуелі, Росія не готова кидати виклик рішучим Сполученим Штатам на віддалених театрах військових дій.

“Для американських політиків урок має бути очевидним: Кремль не є гігантом, якому необхідно протистояти в усіх куточках планети”, – йдеться в статті.

Видання зазначає, що Вашингтон повинен залишатися пильним. Москва продемонструвала свою стійкість у ситуаціях, коли західні інтервенції залишаються незавершеними і створюють нові вакууми, якими можна скористатися.

Наводяться приклади, що через рік після повалення Асада колишній диктатор живе в Москві; новий лідер Сирії Ахмед аль-Шара відвідав Путіна в Кремлі; а російські військові зберігають присутність у країні, звідки вони проєктують свою силу на східне Середземномор’я та Африку. 

Більше того, підкреслюється в публікації, Росія не покинула Венесуелу, оскільки її військовий персонал і техніка все ще там. Припускається, що Кремль чекатиме нагоди використати свою присутність, особливо якщо усунення Мадуро Сполученими Штатами призведе лише до перегрупування його режиму або до ще більшого хаосу на місцях.

Видання не виключає, що в разі погіршення ситуації в Венесуелі, Кремль із задоволенням підживить регіональну нестабільність, а потім вкаже на Венесуелу як ще один приклад провалу американської політики після Афганістану, Іраку та Лівії.