Влада України готова на втрату територій заради вступу НАТО: Київ чекає запрошення від США – ЗМІ

Україна очікує, що саме США першими запропонують взяти під захист 5 статті НАТО контрольовані Україною території, доки інші землі тимчасово залишатимуться окупованими Росією. Таким чином, керівництво країни все ж таки готове до територіальних поступок “в обмін на НАТО”. Проте головним противником просування України до Альянсу залишається канцлер ФРН Олаф Шольц, пише 27 жовтня німецьке вижання Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Про це йдеться в аналітичній статті FAZ яка має назву “Особливий шлях канцлера”. Розбіжності у позиціях союзників щодо НАТО були особливо помітні під час нещодавньої зустрічі лідерів США, Франції, Німеччини та Великобританії у Німеччині 18 жовтня. Цей факт виданню підтвердили Frankfurter Allgemeine Zeitung дипломатичні джерела у Парижі та співрозмовники у Вашингтоні.

За даними французьких джерел, за підсумками цієї зустрічі в Парижі склалося враження, що США можуть піти назустріч якнайшвидшому запрошенню України до НАТО, якщо кандидат від Демократичної партії Камала Гарріс переможе на президентських виборах у листопаді. Також уточнюється, що президент Франції Еммануель Макрон давно наполягає на тому, щоб зробити такий крок, але Шольц досі відмовлявся.

Видання стверджує, що тепер у Вашингтоні спостерігається “обережна відкритість” до розмов на тему запрошення України до НАТО. Проте джерела FAZ у США, підтверджуючи різні підходи “четвірки” на переговорах 18 жовтня, деталізували й причину обережності Америки.

“Зважаючи на все, президент України Володимир Зеленський ще раніше в Америці (під час візиту до США) дав зрозуміти, що в обмін на територіальні поступки з боку України на користь Росії він очікує отримати щось більше, ніж туманні гарантії безпеки – а саме повноправне членство в НАТО“, – пише видання, нагадуючи, що запрошення до Альянсу є першим пунктом плану перемоги Зеленського.

FAZ додає, що “Вашингтон ще дуже далекий від зобов’язань”. Однак у Білому домі “теплішають” стосовно цієї ідеї, хоча ще недавно Байден був таким же категоричним її противником, як і Шольц.

Схоже, “запрошення до НАТО” зведеться до чергової політичної заяви

Видання пише, що США, ймовірно, планують “переглянути поняття запрошення до НАТО”. Ймовірно, це нівелює його значення.

Як підтвердило журналістам FAZ українське джерело, американці зрозуміли, що компроміс про припинення бойових дій можливий лише за умови отримання Україною гарантій безпеки, які захистять її від нового нападу Росії. Проте у цьому питанні також є обмеження, додає видання. Деякі з українських співрозмовників зазначають, що влада США розглядає можливість “переглянути визначення запрошення”.

Зараз у США розглядається варіант того, що це не повинно бути запрошенням у звичайному розумінні. І, звичайно, всі подібні розрахунки втратить чинність, якщо Дональд Трамп стане президентом, нагадує видання.

“Вибір формулювань можна змінити так, щоб зміст був скоріше політичною заявою, ніж справжнім запрошенням. Ми ще не знаємо, як це може мати вигляд”, – цитує FAZ свої американські джерела.

Байден – кульгава качка, це проблема

В Україні бачать, що вплив Байдена в питанні НАТО зменшується з кожним днем, наближаючи його до завершення повноважень, пише FAZ. Це стандартна проблема будь-якого демократичного політика напередодні виборів, після яких він піде та у будь-якому разі відбудуться зміни.

“Американські дипломати усвідомлюють, що згасання політичного капіталу Байдена є проблемою. Це робить ще складнішим для нього (спроби) переконати союзників, які не наважуються запросити Україну”, – цитує видання українських співрозмовників.

А переконати Німеччину щодо України в НАТО ще складніше, ніж Туреччину чи Угорщину, зазначає FAZ.

Чого чекає і на що готова Україна

Видання стверджує, що вже деякий час є ознаки того, що Київ може бути готовим піти на територіальні компроміси в обмін на вступ до НАТО. Це є значною зміною у позиції України.

Такий підхід враховує відкриту можливість того, що подібні територіальні поступки будуть лише тимчасовими і фактична відмова України від територій не змінить основної вимоги міжнародного права щодо повного виведення військ Росії із цих земель у майбутньому. У цьому контексті FAZ нагадує про низку публічних заяв Києва: починаючи з літа 2023 року, коли глава ОП Андрій Єрмак та Андерс Фог Расмуссен нагадали про приклад розділеної, але згодом возз’єднаної Німеччини, і до заяв Зеленського про те, що не всі території України потрібно повертати силою.

План і очікування України сьогодні, ймовірно, передбачають варіант, коли контрольовані Києвом території будуть захищені умовами п’ятої статті НАТО – можливо, з буферною зоною на відстані близько 50 кілометрів від фронту. Тоді Київ міг би заявити, що не намагатиметься повернути силою решту територій, окупованих Росією, резюмує FAZ свої розмови з українськими джерелами.

При цьому Україна не хоче бути ініціатором такого варіанту і чекає, що ініціативу щодо захисту в обмін на тимчасову окупацію територій висунуть США, стверджує FAZ. Причиною вагань офіційного Києва, як пише видання, є страх перед внутрішніми протестами проти територіальних поступок. За даними співрозмовників видання, влада України також побоюється, що мирні сигнали з боку Києва можуть бути використані деякими союзниками як привід для постачання меншої кількості зброї: “навіщо озброювати країну, яка вже готова до миру?”.

Проте українські джерела FAZ, знайомі з переговорами, не бачать наміру США зробити бажану для України пропозицію в форматі “НАТО в обмін на території” з власної ініціативи. Ці джерела припускають, що Білий дім хоче, щоб ініціатива виходила з Києва, і в такому разі відповідальність лежатиме на Зеленському. Адже згодом українська сторона у разі пропозиції з боку США могла б стверджувати, що відмова від земель була здійснена вимушено під тиском Заходу, йдеться у статті.

Попри всі труднощі, згідно з інформацією українських джерел, група американських чиновників у Раді національної безпеки США зараз працює над тим, як уможливити запрошення України до НАТО, резюмує FAZ.

Нагадаємо, поки що у публічному просторі позиція керівництва України залишається незмінною – жодних територіальних поступок. Це підтвердив глава Офісу президента Андрій Єрмак в оприлюдненому 27 жовтня інтерв’ю Corriere Della Sera. Якщо Україні запропонують розміняти території на “гарантований надійний військовий захист”, навіть за таких умов Україна не згодна на територіальний компроміс та підписання миру з Путіним, зазначив Єрмак.