Ахметову – 58. Буремний шлях, гучні скандали і дорогі покупки: все про життя найбагатшої людини України

У суботу, 21 вересня, один з найбагатших підприємців України Рінат Ахметов святкує свій день народження. Йому виповнилося 58 років.

Пропонуємо читачам дізнатися цікаві факти з життя мільярдера. Про деякі з них відомо лише найближчому колу.

Рінат Ахметов

Український мільярдер, банкір, економіст і політик народився 21 вересня 1966 року в Донецьку, у сім’ї шахтаря. Примітно, що за національність Ахметов — волзький татарин.

У 2001 році він закінчив економічний факультет Донецького університету за спеціальністю “Маркетинг” і розпочав свій шлях в українському бізнесі.

Як стверджує колишній партнер Ахметова Сергій Тарута, у ті буремні часи, на самому початку існування бізнес-імперії Ріната Ахметова, останній впродовж п’яти років не виходив за периметр власного маєтку в Донецьку.

Шлях у політику

У 2006 році Ахметов пішов у політику. Двічі обирався народним депутатом України (V та VI скликань). Був членом фракції Партії регіонів.

За період свого депутатства, Ахметов став абсолютним рекордсменом з пропущених засідань парламенту — за 4,5 роки роботи він пропустив 529 з 530 сесійних засідань, пройшовши письмову реєстрацію лише один раз. З депутатської картки Ахметова його колеги по фракції голосували за практично всі запропоновані “Партією регіонів” законопроєкти, в тому числі й за резонансний проєкт Закону України “Про засади державної мовної політики”, який посилював статус російської мови, як у першому читанні, так і в цілому.

У 2012 році Ахметов завершив свою політичну кар’єру і не став балотуватися на парламентських виборах, натомість зосередився на розбудові своєї бізнес-імперії.

Шлях у бізнесі

Першим робочим місцем Ахметова була керівна посада в створеному ним “Донгорбанку” — Донецькому міському банку. Вже у 2000 році бізнесмен заснував компанію Систем Кепітал Менеджмент (SCM — System Capital Management), і з 7 квітня 2009 року є єдиним акціонером компанії.

SCM володіла контрольними пакетами акцій понад 500 підприємств, що працюють у гірничо-металургійній, енергетичній, телекомунікаційній, транспортній галузях, у банківському секторі, сільському господарстві, у сфері нерухомості тощо. Компанія була одним із найбільших інвесторів в економіку України.

Після початку російсько-української війни у 2014 році, Ахметов втратив частину свого бізнесу, адже активи було розташовано на сході та півдні України. Ситуація значно погіршилася з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році і окупації РФ частин східних та південних областей. З початку війни Ахметов втратив дві третини свого статку: це металургійні, енергетичні та аграрні потужності. Загалом росіяни зруйнували приблизно 70 його підприємств. Серед них і легендарний металургійний гігант “Азовсталь” у Маріуполі, який був повністю зруйнований під час російської облоги міста у 2022 році. Активи бізнесмена були вкрадені Росією на окупованих територіях.

ФК “Шахтар”

15 жовтня 1995 року на стадіоні в Донецьку в результаті вибуху під час матчу між командами “Шахтар” та “Таврія” загинув попередній власник клубу “Шахтар” Ахать Брагін. 11 жовтня 1996 року Ахметов став президентом клубу, а в 1999 році за його ініціативою створена Академія ФК Шахтар для підготовки молодих гравців.

На чолі клубу змінив підхід до управління клубом і переклав оперативне керівництво на менеджерів. Команда п’ятнадцять разів ставала чемпіоном країни, чотирнадцять разів вигравала Кубок України, дев’ять разів перемагала у матчах за Суперкубок України, а також вперше в історії України завоювала Кубок Ліги Європи УЄФА.

У 2009 році в Донецьку за ініціативи Ріната Ахметова було збудовано та відкрито футбольний стадіон “Донбас Арена”, що був здатний вмістити більш ніж 50 000 глядачів. “Донбас Арену” було визнано кращим стадіоном Євро-2012, і вона потрапила до рейтингу 25 кращих стадіонів за всю історію Ліги Чемпіонів. З серпня 2014 року і до втрати контролю над стадіоном у 2017 році “Донбас Арена” була центром розподілення гуманітарної допомоги Гуманітарного штабу “Допоможемо” Фонду Ріната Ахметова.

Благодійна діяльність

У 2005 році Ахметов заснував Благодійний Фонд “Розвиток України”. Його місією було “працювати для людей, усуваючи причини актуальних суспільних проблем, запроваджуючи найкращий досвід, накопичений в Україні та за кордоном”.

Потім були засновані ще кілька фондів з подібними місіями. У 2015 році бізнесмен заснував “Фонд Ріната Ахметова”, який працює і донині. В межах фонду було реалізовано низку важливих проєктів, на кшталт, “Рак не вирок”, “Здорове серце” чи “Мобільна жіноча консультація”.

Найгучніші скандали і дорогі покупки Ахметова

Ріната Ахметова неодноразово звинувачували у проросійській позиції. Зокрема, після підтримки ним “законів про диктатуру” 16 січня 2014 року, які обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство. Щоправда, наприкінці січня 2014 року Ахметов уже виступав за їх скасування.

Водночас він засудив дії російських та проросійських терористів, що окупували Донецьк, створивши так зване “ДНР”. Хоча українські журналісти стверджували, що за донецькими і луганськими озброєними сепаратистами спершу нібито стояли люди Ахметова і Єфремова (тодішній голова фракції “Партія регіонів”).

У 2015 році Ахметова протягом шести годин допитували, як свідка у справі про фінансування тероризму на Донбасі. Пізніше бізнесмен підтвердив цю інформацію та зазначив, що, на його думку, до нього більше питань нема.

У 2017 році НАБУ розпочало досудове розслідування щодо зловживання службовим становищем посадовими особами НКРЕКУ шляхом встановлення формули розрахунку за вугілля “Роттердам+”. До обвинувачених потрапили посадові особи компанії Ахметова, оскільки формула “Роттердам+” нібито створила умови для зростання доходів “ДТЕК”. Дія формули була припинена у 2019 році після набрання чинності Законом “Про ринок електричної енергії”.

У 2020 році Рінат Ахметов купив віллу, яку у 2017 році було визнано найдорожчою на планеті. Маєток розташований поблизу Ніцци і коштував 200 мільйонів євро. Востаннє подібну покупку Ахметов робив у 2011 році – тоді йшлося про елітну квартиру в Лондоні за 136 мільйонів фунтів стерлінгів.

Вілла 1870 року розташована в муніципалітеті Сен-Жан-Кап-Ферра, за 6 кілометрів від Ніцци. Відео та фото будівлі демонструють рясно оздоблений позолотою, картинами та статуетками інтер’єр. Площа вілли сягає понад 16 тисяч квадратних метрів, будівля має 14 спалень і оточена садом.

Покупка вілли викликала неабиякий резонанс в українському суспільстві та серед громадських діячів. У “Центрі протидії корупції” її назвали “сюром” і нагадали про аварію на території Дніпровського коксохімічного заводу, що належить Ахметову. Тоді постраждали п’ятеро осіб, їх доправили до лікарні з тяжкими опіками.

“5 тисяч доларів на лікування людині, яка постраждала під час вибуху на заводі Ахметова, не знайшов. А 200 млн євро на віллу на Лазурному березі – легко”, – обурювалися активісти.

У 2022 році журналісти New York Times дізналися, що німецька верф Lürssen у Бремені будує величезну яхту для сім’ї Ахметова. За даними видання, розкішне судно може увійти до 10 найбільших суперяхт у світі після завершення робіт.

До речі, саме на цій верфі ймовірно була побудована путінська яхта “Шахерезада”. При цьому яхта для Ахметова на 15 футів довша, її оцінили у $700 мільйонів.

У 2024 році стало відомо, що Ахметов добудував яхту і водночас виставив на продаж усі свої приватні літаки. Наразі яхта Ахметова “Luminance” входить до переліку найбільших яхт у світі, востаннє її зафіксували біля берегів Хорватії, що може свідчити про те, що нею почали користуватися рідні Ахметова.

Реакція на повномасштабне вторгнення РФ в Україну

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Рінат Ахметов засудив дії Росії та оголосив про сплату SCM податків наперед на мільярд грн, щоб допомогти економіці України.

За даними Ахметова, протягом 2022—2024 року фондом “Сталевий фронт” було передано ЗСУ 6000 дронів, 700 автомобілів та спецмашин, 189 тис. одиниць захисної амуніції, зокрема, 150 тис. бронежилетів, 959 тис. продуктових наборів, 2 млн одиниць медикаментів, 596 тис. літрів палива.

У червні 2023 року Ахметов подав позов проти Росії до Європейського суду з прав людини. Він попросив притягнути владу країни до відповідальності за руйнування української інфраструктури, мародерство та вивезення з України експортних товарів, у тому числі сталі, виготовленої його підприємствами. За порушення прав власності Ахметов вимагає від Росії відшкодування збитків.