Кадровий колапс. Посол назвав велику країну, куди відмовляються їхати українські дипломати

За останній рік ніхто з дипломатів не записався на внутрішній конкурс в МЗС, щоб їхати на роботу в Бразилію. Про це посол України в Бразилії Андрій Мельник розповів в інтервʼю «Главкому».

Як пояснює посол, одна із проблемних складових із дипломатичними кадрами – це «занадто виражена демократія» у системі міністерства. Виявляється, протягом останніх півтора десятка років стало можливим дипломату самому записатися на вакантні посади, які щороку виносяться на так звану ротацію, повідомив Мельник.

«От є перелік таких посад за кордоном, і дипломат записує свої пріоритети, куди б він хотів поїхати: перша, друга, третя, четверта країна. Наприклад, спочатку – Австрія, потім Бельгія, далі США. Але майже ніхто не зголошується їхати в Бразилію чи інші країни з важким кліматом. Тож і маємо перекоси в системі. Керівництво МЗС на них роками закривало очі. Виходить, недипломатично кажучи, що хвіст крутить собакою», – зауважив посол.

За його словами, у такому випадку втрачається керованість системою, адже за останній рік ніхто з дипломатів так і не записався на внутрішній конкурс, щоб їхати на роботу в Бразилію.

Андрій Мельник наголосив, що у посольстві України в Бразилії, крім нього, працюють «аж цілих два дипломати». Один із них приїхав кілька тижнів тому після тривалої перерви, багато місяців посада консула була вакантною.

«Уявіть собі, донедавна на всю Бразилію не було жодного консула. Передував приїзду нового колеги зовнішній конкурс. На ньому переміг Георгій Ерман, який до цього працював тривалий час журналістом, зокрема на ВВС. Слава Богу, що він володіє португальською мовою і має фахову освіту. Але це радше щасливий випадок, а не правило у системі», – підкреслив посол.

На думку Мельника, беручи до уваги всі ті виклики, які стоять перед Україною сьогодні, в Бразилії має бути «не два, а 22, а ще краще 32 дипломати». Адже Бразилія – лідер на латиноамериканському континенті, це країна, яка займає восьме місце за розміром ВВП у світі – $2,17 трлн (2023). 

«Якщо б у нашій посольській команді було би 100 дипломатів, то, повірте, я би знайшов кожному з них чим зайнятися у режимі 24/7. І це не перебільшення. А зараз ми не здатні заповнити одну чи дві вакансії, бо просто відсутні дипломати зі знаннями португальської мови. І це я лише про Бразилію зараз кажу, а що вже говорити про кадрові потреби наших дипмісій у самій Португалії та інших португаломовних країнах», – наголосив посол.

На його переконання, Україна має сформувати португаломовний «кістяк»: зібрати групу молодих дипломатів, 10-15 працівників з центрального апарату, і направити їх на інтенсивні мовні курси до Лісабону чи Ріо-де-Жанейро, які б після здачі іспитів могли б бути невідкладно направлені на роботу наприклад до Бразилії, Анголи чи Мозамбіку. 

«І так слід робити щороку. Це ж стосується, повірте на слові, і всіх інших найбільш поширених у світі мов: і арабської, і китайської, та навіть іспанської, я вже не кажу про якісь екзотичні. Часто дипломати направляються у закордонні відрядження, не володіючи мовою держави перебування, або ж маючи дуже поверхневі знання. Це неприпустимо саме по собі», – вважає Мельник.

Посол додав, що багато дипломатів вже у країні-перебування оплачують мовні курси самостійно.

«Такого не має бути в принципі. Наприклад, у Великій Британії та інших державах дипломат перед закордонним відрядженням до іншої країни звільняється від роботи у центральному апараті міністерства на 10 місяців, які присвячує інтенсивному вивченню мови країни свого майбутнього перебування», – пояснив Мельник. Він додав, що така інвестиція спрацьовує блискуче і без такого підходу Україна буде «пасти задніх».