Депутати та чиновники ховають свої мільярди в крипті: як виводять гроші й тікають з країни

Bitcoin, Ethereum та сотні інших алькоїнів, попри величезні ризики, все ж приваблюють мільйони користувачів. І передусім не потенціалом для збереження капіталу, а можливістю швидкого зростання вартості. Тож не дивно, що цей клас активів дедалі частіше декларують і українські посадовці — добре відомі своєю жагою до збагачення.

Хто ж із чиновників, силовиків, депутатів і чому обирає криптовалюти? Чи є її декларування ознакою прозорості, чи, навпаки, способом уникнути звичних форм фінансового контролю? Хапуга.UA показує багато цікавих історій і розбирається, як Україна завдяки нашим дорогим можновладцям  інтегрується у світову практику декларування цифрових активів. 

Декларування криптовалюти стало обов’язковим з 2020 року. Саме тоді були внесені зміни у закон про запобігання корупції. І хоч ця сфера в Україні насправді й досі, як вважають експерти, лишається дуже погано регульованою, статки на криптовалютних рахунках чиновників стрімко зростають.

“Починаючи з 2021 року, можу сказати, що 4,8 тисяч декларацій, а це близько одного відсотка від всіх поданих декларацій, містять інформацію про криптовалюту. У 2022 це зросло до восьми тисяч декларацій, а в 2023  до десяти тисяч приблизно. Але все ж таки відсоток коливається від 1 до півтора за ці три роки”, — каже керівниця Управління проведення повних перевірок НАЗК Юлія Кулікова.

Незважаючи на досить малий відсоток власників криптовалют у загальному обсягу декларантів, всі разом вони вже мають і показують мільярди.

У лютому 2023 року Bitcoin Magazine опублікував перший національний рейтинг криптокоролів, в якому навіть деякі відомі олігархи опинились на кілька сходинок нижче за деяких посадовців.

Очолив рейтинг колишній депутат Одеської міськради Дмитро Палпатін, у власності якого знаходиться понад 7700 BTC. На сьогоднішній день це, на хвилиночку, близько 700 млн доларів.

До трійки лідерів також увійшли депутат Одеської районної ради Іван Бойченко – 5750 BTC (528 млн доларів), якого, до речі, спіймали на хабарі у 2017 році та народний депутат VIII скликання Дмитро Голубов — 4376 BTC (400 млн доларів). 

Учасники рейтингу загалом зберігають понад 47 000 біткоїнів загальною вартістю станом на середину листопада понад чотири мільярди доларів.

При цьому високий ступінь підтвердження володіння має лише Голубов, який стверджує, що майнив біткоїни на кількох персональних компʼютерах у 2011–2012 роках — тоді ще за собівартістю від $0,02 до $3. У 2015 році він був одним із перших посадовців, що вніс біткоїни до декларації.

З нардепів останнього скликання виділяється, наприклад, представник “Слуги народу” Олег Бондаренко, який входив до топ-10 найбільших біткоїнів-власників серед українських декларантів, показав 80 Bitcoin, які він придбав в 2013 році. Зараз його криптовалюта оцінюється в 323 млн грн або 7,7 млн доларів.

Представниця депутатської групи “За майбутнє” Анна Скороход записала у декларації, що криптовалютою володіє не тільки вона, а й її чоловік. Загалом подружжя має у своїй власності електронних грошей на понад 16 млн доларів за теперішнім курсом. Народний депутат Олександр Гайду від президентської партії задекларував у криптовалюті 2,4 млн доларів.

Та в більшості з перелічених депутатів верховної ради з певних причин криптовалюта зникла з декларацій після 2021-22 року, на відміну від депутата районного рівня з Хмельниччини Олександра Кізляра.

Любитель розкішного життя, Кізляр посів почесне третє місце у рейтингу від “Опендатабот”. Перелік його задекларованих статків та різного майна вражає. У 2012 році, якщо вірити декларації Кізляра, він з майбутньою дружиною придбали 100 біткоїнів на двох. Кізляр зазначає, що купував їх у постачальника послуг, пов’язаних з обігом криптовалюти, — Trust Wallet. 

От тільки за відкритою інформацією Trust Wallet було зареєстровано тільки у 2017 році. Та й якщо вірити соцмережам його дружини, зустрічатись вони почали в 2015 році. Як їм вдалось разом придбати криптовалюту у далекому 2012, коли вони, скоріш за все, навіть не були знайомі, лишається таємницею, як і те, на яких підставах депутат призовного віку виїздив за кордон, що розкривають нам щасливі світлини з відпочинку в Еміратах датовані 2023 роком.

Олександр Олександрович любить не лише відвідувати найкращі курорти світу, а й, вочевидь, вирішив на одному з них залишитись, оскільки в Хмельницькій райраді його давно не бачили, каже голова. Більше того, понад рік тому Кізляр подав заяву про складання повноважень та позбавлення його депутатського мандату.

З декларації Олександра Кізляра також можна дізнатись, що його дружина Валентина стала власницею годинників Rolex та Audemars Piguet у 2014 році. 

За 2014 та 2015 роки вона також нібито купила собі три сумки бренду Hermes. Для тих, хто не дуже орієнтується в цінах — моделі сумок Hermes Kelly та Birkin є одні з найдорожчих у світі, їх вартість складає десь як ціна за однокімнатну квартиру. 

Але навіть такі статки та спосіб життя тьмяніють у порівнянні з яхтами іншого криптокороля Миколи Удянського — почесного консула Румунії та криптотрейдера, який очолив не один рейтинг власників криптовалют в Україні і якого, до речі, той самий Кізляр періодично виставляв у своїх соцмережах.

У 2021 році Forbes оцінював статки криптобізнесмена у 180 млн доларів. Шлях становлення харківського “криптовізіонера” виявився досить довгим, але зачепимо основні моменти. Співзасновник компанії Prof-it, яка займається розробкою блокчейн-технологій для криптобірж з 2013 року. У 2021-му з Богданом Прилепою презентував криптовалютну біржу Qmall. Аналітичний сервіс CoinMarketCap помістив біржу до переліку “невідстежуваних”, так само як і ще один проєкт бізнесмена — біржу Coinsbit India. У травні 2021 року криптопроєкт UFO звинуватив CoinsBit у шахрайських діях, як повідомляє Forbes. Ну і вже ліквідований E-dinar Coin Удянського, на якому обпеклись вкладники не лише з України, а й різних країн світу. 

Варто зазначити, що Prof-it, Coinsbit, Qmall та ще деякі проєкти Удянський запускав спільно зі своїм бізнес-партнером Богданом Прилепою, який втік за кордон та звинувачується у масштабному шахрайстві, пов’язаному з привласненням понад мільярду гривень, які мали піти на ЗСУ. Втім підприємець заявив, що сам постраждав від дій Прилепи.

“Після неодноразових спроб вийти з ним на зв’язок у мене не вийшло і вийшли на зв’язок представники Російської Федерації, кавказці, і повідомили, що з цього моменту Богдан працює з ними і будь-які перемовини йому вести через них. На сьогоднішній день ми з СБУ завели кримінальні справи, провели вже обшуки. Ми повністю комунікуємо, бо вкрали мої особисті кошти на цій біржі та вкрали кошти моїх друзів військових”, — каже Удянський.

З цікавого з його біографії можна виділити і те, що Удянський відкрито шанував Рамзана Кадирова і виставляв фотографії з людьми з його оточення. Ось на фото він обіймається з Рустамом Керимовим, бійцем клубу “Ахмат”, от позує з блогерами Мухаммедом Носаєвим та Хізрі Запіровим.

Втім Удянський деякі з цих фото з власного профілю прибрав.У розмові пояснює — старі фото зі спортсменами не означають його зв’язків з самим Кадировим.

“Звинувачують тільки тому, що у мене є старі фото з 2019 року, коли я жив на Пхукеті. В довоєнний час у нас проходили чемпіонати в Харкові по боях без правил, приїжджали різні люди абсолютно. Відповідно, фотографуватись також можна з різними людьми. Ось вони і асоціюють, що у мене є зв’язки з Кадировим бо на одній фотографій сфотографувався з дагестанцем, навіть не з Кадировим, а з дагестанцем, а в нього є… так у них у всіх є фото з Кадировим, хто займається боями”, — каже Удянський.

Та й виникає питання, яким чином харківський “криптовізіонер” посів місце почесного консула Румунії, якщо в його біографії немає згадок про дипломатичну освіту, як і про будь-який дипломатичний досвід. Сам Удянський цю посаду пояснює просто — стати консулом йому запропонували таємничі румунські партнери.

А днями криптокороля Удянського і взагалі внесли до бази Центру дослідження ознак злочинів проти нацбезпеки України “Миротворця” та виявили російський паспорт.

Однак, Удянський заперечує наявність у нього російського паспорту та пояснює той документ, який шириться мережею, фотошопом. 

“Я вам покажу фотографії свої 15 року. Вони мені зробили паспорт 2013 року ніби-то, в 2013 році випустився, а я вам просто скину свої особисті фото ви порівняєте фото в паспорті, які мені поставили та ті, які реальні. Відповідно я звернувся до СБУ з офіційним листом, з адвокатом, щоб вони встановили, чи є в мене російський паспорт. Самі розумієте, СБУ встановить це за 15 хвилин. Вони дали відповідь, що немає інформації, що в мене є російський паспорт”, — стверджує Удянський.

Інший власник криптовалют, в якого теж трохи не сходяться крипто-дати і суми — Начальник департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР в Офісі генпрокурора Віталій Бровко. 

Криптовалютою посадовець, а точніше його дружина Тетяна Сергіївна, почала займатись у 2017 році, тоді вона придбала ефіру на 121 тисячу гривень, у 2018 кількість ефіру в родини Бровко трохи зменшилась, але з’явився задекларований дохід від його продажу — ні багато, ні мало — 3,3 млн гривень. 

В 2019-му в декларації з’являється 10 біткоїнів на загальну вартість 1,7 млн грн. за тодішнім курсом та 1,6 млн задекларовані в графу доходу від продажу криптовалюти. 

В 2021 році сім’я Бровко придбала криптовалюту USDT на суму 20 мільйонів гривень. У 2022 році серйозних рухів із криптовалютами у декларації не відзначено, за винятком продажу на суму 1,9 мільйона гривень. Проте вже у грудні 2023 року в декларації знову зазначено придбання криптовалют на загальну суму 25 мільйонів 822 тисячі гривень.

Враховуючи те, що криптовалютні статки родини Бровко зростають в геометричній прогресії, можна було б сказати, що вони цілком вдалі трейдери та в посадовця Офісу генпрокурора в крипті все йде добре. 
Втім, на питання звідки взялись кошти на придбання такої кількості крипти пан Бровко відповів однозначно — розрахунки курсів та активів невірні, та й торгівлю ф’ючерсними контрактами теж не врахували.

Активним трейдером виявився і Ігор Бакай — присяжний Коломийського міськрайонного суду. Його декларація повну перевірку в НАЗК не пройшла — агентство виявило недостовірних відомостей на 8,9 млн грн, більшість з яких були в криптовалютних рахунках і саме по них у НАЗК виникли питання.

Втім звинувачення від НАЗК Ігор Степанович пояснює просто — необхідні підтвердження агентству надавав і чекає суду, щоб довести свою правоту.

“Я впевнений, що там немає ніяких порушень, я надав всю достовірну інформацію. Вони навіть не спромоглися відкрити гаманці, або немає спеціалістів. А я постійно торгую, навіть зараз торгую, ось сиджу перед монітором. Вони неспроможні розібратись, як проходять торги. Наприклад, я виставляю на продаж 10 тисяч XRP. Студенти купляють, хто 2, хто 5 ріперів, 50, 70, 80, 90. Одразу йде продаж і комісія біржі. Подивіться, за десять тисяч там може бути транзакцій більше сотні. Якщо вони не розбираються, то вибачайте, це їх проблеми”, — каже Бакай. 

Криптовалюти називають прозорими активами, але декларування виглядає, як гра в хованки: “Мені належить, але де — не скажу”. І якщо знайти прихований маєток чи незадекларований автопарк у посадовців не так вже й важко, то з криптовалютою все трохи складніше. За публічною адресою криптогаманця через блокчейн — базу даних, яка зберігає інформацію про транзакції, можна було б легко відстежити, який рух криптовалюти відбуваєтсья на рахунках посадовців, адже вони зобов’язані вказувати цей публічний код при декларуванні криптоактивів. Та не всі чиновники сумлінно виконують ці зобов’язання і часто в деклараціях можна зустріти просто набір випадкових чисел та літер замість справжньої адреси гаманця.

“Безумовно, якщо технічно вони змогли здолати можливість не показувати, або шляхом набору рандомних цифр, або пишуть інколи “Бінанс”. Тобто поле заповнене і форма зчитує це як інформацію, “якась інформація”. Не вказати зовсім нічого не можна, але написати бог зна що, звісно, можна. В даному випадку виникає проблема в декларантів вже на стадії фінансових заходів контролю. Відповідно, коли їх перевіряють, то постає вже питання розкрити інформацію”, — каже керівниця Управління проведення повних перевірок НАЗК Юлія Кулікова.

Тобто доводити причетність до задекларованих активів і публікувати адресу криптогаманця посадовцям все ж доведеться. Та це далеко не єдиний варіант уникнення небажаної уваги від суспільства та антикорупційних органів.

“Так, така схема може стати новим інструментом для відмивання статків та приховування незаконних доходів, зокрема для українських посадовців, які хочуть уникнути уваги правоохоронних органів або суспільства. В корупційній схемі чиновник або будь-який інший посадовець може отримувати хабарі через криптовалюту. Одна з найрозповсюдженіших схем в Україні зараз — це транзитна схема отримання хабарів через крипту, коли чиновник використовує якийсь сервіс, класичний обмін валют, який міняє крипту на звичайний фіатний кеш. При цьому він або його довірені особі створюють заявку, в якій публікується звичайне придбання крипти. При цьому в обмінника він отримує адресу гаманця, куди мають бути переведені кошти, він передає цю адресу особам, які хочуть цей хабар дати. Особа передає певну кількість крипти і в цьому випадку чиновник або його довірена особа в обміні валют забирають вже в класичному кеші, в фіатній валюті той самий хабар. Одна з найрозповсюдженіших схем, схема трикутнику, де чиновник фізично не торкається крипти, але при цьому отримує на руки чисті відмиті кошти”, — каже засновник компанії з кібербезпеки, колишній оперативний співробітник Андрій Галич.

 Криптовалюти в деклараціях — це лише верхівка айсберга. Справжнє питання в тому, як ці активи впливають на політику, економіку і майбутнє країни. Залишається лише сподіватися, що Україна зможе створити ефективну та жорстку систему регулювання крипторахунків, яка зробить цей процес чесним і зрозумілим як для посадовців, так і для суспільства.