Покарання для тих, хто відступив – хто винен у провалі фронту і що з ними робити

Військовослужбовець та блогер Олександр Карпюк гостро реагує на пропозицію розстрілювати кожного десятого із підрозділів, що залишили позиції. Він переконаний: потрібно розглядати кожен випадок окремо і здебільшого винні командири.

Децимація та заградотряди — це дуже сильно.

Але, мабуть, це треба впроваджувати не для бригад, які стоять роками, замортизувались повністю, і те, що туди вкидають необстріляних мобиків — вже не дуже допомагає втримувати позиції, де боєздатний особовий склад або поранений, або заї…ався вкрай, або загиблі. Але звіти наверх йдуть позитивні, всі все тримають, всі стронг.

Коли кажуть наверх, що заводять небоєздатний підрозділ, яким не можна швидко поміняти обстріляну бригаду (як у випадку зі 115-ю, завдяки командуванню якої, а також низці командирів вищої ланки, ми проїпали Очеретино, і ніхто не поніс покарання, а там пздц, якщо розбиратися, рибки гупі б у тій ситуації кращі б рішення приймали) — і це кінчиться, як з Бахмутом, коли там аналогічно поміняли 93-тю бригаду (не буду казати якою), і після того, як цілий РОП нашими вже не контролювався, ще добу наверх подавалась інфа, що тут всьо стронг, позиції під контролем, коли “вагнера” вже входили в Бахмут. Про харківський напрямок: деякі (не буду казати які) підрозділи взагалі не готувалися до вторгнення, а під час вторгнення покинули позиції та вийшли, а тепер ми героїчно звільняємо Вовчанськ. А ці позиції вже дообладнують росіяни. Такий список я можу продовжувати та продовжувати.

Коли підрозділам дають вказівку втримувати рубежі, які не мають тактичної вигоди, бо командирам не хочеться доповідати про втрату позицій, і несвоєчасне виведення підрозділів призводить до втрат, а також до втрати більшої кількості позицій. Пояснювати вищому керівництву необхідність вирівнювання смуги та недоцільність утримання окремих позицій — це не наш метод.

Коли замість того, щоб доповнити досвідчену бригаду необстріляною і потримати їх разом в секторі на одній лінії, щоб передати досвід та показати, як тут що до чого, а також забезпечити необстріляну бригаду засобами, які їй на цій ділянці потрібні — заводять необстріляну бригаду замість за…баної, швидко проводять ротацію і дивуються, чого ситуація не покращилася.

Наш метод: — Все в порядку, пане генерал, втрати позицій не допущено!

А потім, коли пігдоги просто обходять наші оборонні лінії, як у випадку з Новогродівкою — ми дивуємося, як же так сталося, що ми втрачаємо населені пункти.

Але винні роз…бані та небоєздатні бригади, угу. Проводьте їм децимацію. Бажано, щоб децимацією керували все ті начальники, які ще цими бригадами керували.

Коли система не вміє обʼєктивно оцінювати стан справ та вчасно робити потрібне, то солдат не завжди винен, і кількість сзчешників в такій системі буде рости. Бо не кожному хочеться вмирати заради х… пойми чого.

Але децимація все виправить.

Так і переможемо.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.

Джерело