Куди тягне Росію Путін: погляд експерта

Поки російський диктатор закликає до «перемир'я» з Україною на своїх умовах, тобто продовження окупації захоплених Москвою українських земель інформаційний рупор путінського режиму «Ріа новини» друкує матеріали зовсім іншої політичної тональності.

Там з’явилася стаття Олени Караєвої під промовистою назвою «Америка тягне Європу до третьої світової війни», пише Віктор Каспрук, блог.

Повторюючи у статті всі штампи пропаганди Путіна, наприкінці Караєва робить висновки, які, на її думку, мають змусити Європу відмовитись від продовження допомоги Україні. Вона зазначає: «Робітничій групі, яка планує «участь у конфлікті з Росією», може порадити включити до порядку денного план, як відкачати Європу після того, як вона отримає симетричну чи асиметричну російську відповідь. Слід сподіватися, що він угамує буйство антиросійського мілітаризму. Як це траплялося сторіччя тому, так це станеться і цього разу. У можливостях європейського ВПК сумнівів достатньо. В американців, які втягують Європу у війну. А ось в енергії та вмінні Росії захищати свої інтереси, як і в мужності росіян, сумнівів немає більш точно. Ні в кого”.

Іншими словами автор цього опусу закликає європейців віддати Україну в жертву імперської Росії, інакше Москва вгамує «буйство антиросійського мілітаризму», який полягає в тому, що Європа захищає чинний міжнародний порядок і не хоче допустити знищення Путіним української державності.

У Кремлі, за будь-яку ціну, прагнуть заблокувати Україні можливість стати членом Європейського Союзу та НАТО, і не уявляють взагалі відсутність російського втручання в українські справи. Російський диктатор хоче просто зробити недовгу паузу у війні, щоб Російська Федерація відновила сили для успішного завершення своєї спеціальної військової операції в Україні.

Путінські інформаційні посередники починають залякувати Україну, тому що причиною, чому Путін пропонує «перемир’я», є те, що зараз знову почалося постачання американської зброї українцям, а просування Росії майже зупинено. У той час, коли російські терористичні війська страждають від величезних втрат особового складу та знищення їхньої військової техніки.

До цього можна додати, що Україна отримала більше зброї, а це дозволяє вражати не лише військові комунікації противника, а й завдавати довготривалої шкоди об’єктам російської мільярдної інфраструктури. Хоча його плани залишаються незмінними, диктатор не може підтримувати війну такої інтенсивності в довгостроковій перспективі, оскільки збитки, які вона завдає Росії, дуже значні на багатьох рівнях.

І доки Україна не отримає страхового полісу своєї безпеки, яким стане майбутнє членство нашої держави в НАТО, потрібно, щоб вона більше не потрапляла в ту критичну ситуацію, коли Сполучені Штати не могли надавати українській армії допомогу в необхідних їй обсягах. Особливо українці потребують таких видів озброєння, як артилерійські снаряди, артилерійські системи та установки, міномети, кулемети та боєприпаси, системи протиповітряної оборони, передові винищувачі, новітні безпілотні літальні апарати.

Проголосивши в односторонньому порядку Крим та 4 українські області частиною Росії, Путін загнав себе в кут. Він не може допустити ситуації, коли вони повернуться до України, оскільки це покаже, що його війна була марною і не мала жодного сенсу. Причому Російська Федерація ніколи не відмовиться добровільно від окупованого Криму, оскільки його глибоководний порт забезпечує зручний вихід до Чорного та Середземного моря. Тільки силою його можна буде змусити до цього.

Але ніхто не має права віддавати частини іншої країни, щоб заспокоїти націю-агресора, як це вже пропонував представник інтересів Москви в Європі, прем’єр Угорщини Віктор Орбан . Було б величезним геополітичним прорахунком дозволити Путіну отримати територію іншої держави. Росії не можна залишити жодного сантиметра захопленої нею української землі.

Незважаючи на всі погрози та хвастощі своєю непереможною силою, Путін припустився величезних помилок, коли оточив себе такими радниками та експертами, які до початку Великої війни так і не наважилися сказати йому правду, або спробувати пояснити реальність. Раніше він вважав, що перебуває у безпрограшній ситуації. Тепер він знає, що хоча б тимчасово закінчувати війну треба, проте починає висувати Україні ті самі вимоги, які висував їй у перші місяці війни.

Зараз вже стає очевидним, що найближчим часом путінські війська повністю втратить свій наступальний потенціал. Але Росія продовжує триматися на території іншої країни так, ніби нічого важливішого у житті їхнього керівництва, окрім окупації України, немає. Путін за будь-яку ціну хоче досягти своєї мети. Але Російська Федерація нічого не втратила, якби Путін втратив своє обличчя.

У РФ все йде до того, що незабаром і до її населення може дійти, що трильйони рублів, вже витрачені на цю криваву війну, різко погіршили його, і до того невисокий рівень життя, соціальна сфера розвалена, і не проглядається жодної перспективи хоч як- виправити цю критичну ситуацію.

І хоча численні арешти російських генералів поки що так і не підштовхнули армію до рішучих дій проти узурпатора, критичне падіння добробуту рядових росіян, здатне стати каталізатором протестів і виступів, які мають усі шанси перерости в народне повстання. Адже як показує весь попередній історичний досвід, московити терпіти можуть до певного часу. А потім починається жорстокий російський бунт.

Тепер питання лише в тому, чи почнеться воно раніше в армії чи суспільстві? Хоча російське, слухняне волі тирана, населення з великою натяжкою можна назвати суспільством.

Але Олена Караєва тому й лякає європейців і західників «симетричною або асиметричною російською відповіддю», бо вже не знає, що ще можна написати на підтримку путінської влади, що повністю прогнила, служіння якої так довго її добре годувало всі ці роки довготривалого правління узурпатора.

Але тільки після падіння режиму, повністю з’явиться вся правда про злочини, вчинені Путіном та його спільниками проти росіян. Адже цей самопроголошений самодержець зруйнував 30 років західних інвестицій та взаємодії, і олігархи позбавили російський народ продукту його праці, щоб будувати палаци та яхти. Він погрожував ядерною війною, якщо не досягне свого з Україною, поклавши на реалізацію цієї ідеї фікс уже півмільйона життів росіян.

Страшна трагедія російсько-української війни назавжди залишиться глибоким шрамом в історії людства. І росіяни мають понести повну відповідальність за злочини та звірства, які вони скоїли на території країни, яка бореться за своє право бути незалежною. Адже вони, а не хто інший, вибрали для себе деспота, який знищив їхнє майбутнє.

Тепер же Путін намагається знайти вихід із війни, яку неможливо виграти. Хоча найпростіший для тоталітарного правителя вихід – вивести свої війська зі всіх окупованих, починаючи з 2014 року, територій.

Якщо ні, то Росію вже ніщо не врятує від розпаду, знищення та голоду. Хоча не можна виключати того, що в останній момент у Російській Федерації все ж таки знайдуться сили, які усунуть диктатора від влади і виведуть її з геополітичного піку, до якого зайшов Путін, почавши нічим не спровоковану війну в Україні.