Є чотири основні способи бронювання від мобілізації. Розглядаючи їх, економічна аналітикиня Марія Репко зупиняється на тому, що здається їй одночасно найбільш справедливим і максимально корисним для України.
Трішки міркувань щодо бронювання.
Є завдання:
Стосовно завдання (1), з того, що я чула, точно потрібна термінова реформа ТЦК. Я не фахівець, не знаю, як треба. А ось щодо (2) та (3) у мене є варіанти.
Базове та, на мою думку, варте уваги…
Треба залучати до праці жінок. На державному й місцевому рівні це означає:
Треба залучати ВПО та безробітних. Зараз у центрах зайнятості реєструються лише для того, щоб отримати допомогу, так не має бути. Центри повинні пропонувати роботу в регіоні присутності та в інших регіонах, якщо є вакансії на відповідну спеціальність, центри мають реально опікуватися працевлаштуванням, а не тим, чим вони опікуються зараз, що б це не було. КРІ треба ставити кількість вакансій, наявних у Держслужбі зайнятості, рівень закриття вакансій, кількість працевлаштованих людей. Немає вакансій — дозвольте їм із вакансіями Робота.ua взаємодіяти.
Найскладніше — бронювання. Тут з усього простору варіантів я бачу такі:
Мені подобається квотний варіант, однаковий для всіх форм власності та розмірів компаній, можливо, із певним підвищенням квоти для ризикованих регіонів. Ідея про наповнення бюджету від грошей за бронювання, ІМХО, ускладнює ситуацію та призводить до суспільного розколу по лінії багатих-бідних, по лінії регіонів, не відповідає завданню зберегти життя та бізнеси там, де зараз найважче. Бронювання лише критичних компаній не дає можливості розвиватися всьому іншому, що платить податки і утримує родини. Ідея “не бронювати взагалі нікого” винесе нас економічно, а коштом допомоги партнерів зарплати військовим не заплатиш. Це лише моя думка, це не позиція ЦЕС і не серйозна, базована на даних, аналітика.
Сумно, що рішення дуже складне. У будь-якого варіанту з описаних будуть противники, та й політично його ніяк не можуть зібратися та прийняти, відповідно, компанії живуть і планують в умовах невизначеності не лише стосовно електроенергії та прильотів, а й щодо ключових працівників. Це — ціна бездіяльності.
Якось так.
UPD. З приводу жінок на службі, які можуть замінити чоловіків у цивільних завданнях, я вважаю, жінка піде працевлаштовуватись діловодкою в частину або щось схоже, якщо розумітиме, що залишиться у своєму місті зі своїми дітьми та родичами, а також на цивільних умовах — тобто із розірванням контракту. А не так, як зараз.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.
У Малі знову розгромили колону ПВК "Вагнера". Бойовики "Аль-Каїди" захопили частину ворожої зброї й ліквідували…
Під час воєнного стану та у мирний час правила військового обліку залишаються обов’язковими для дотримання.…
У Нью-Йорку з початку наступного року запровадять плату за в’їзд на авто в центральну частину…
Печінка — наш вбудований "очищувач", який тихо виконує колосальний обсяг роботи: детоксикує організм, синтезує білки,…
Замість звичних штрафів за порушення правил дорожнього руху Верховна Рада вирішила підняти ставки. Новий законопроєкт…
Чергова поява Володимира Путіна на публіці, яка мала б підкреслити його тверду позицію, натомість породила…