Новий наступ ЗСУ — на Брянськ та Бєлгород: Перенесення війни на російську територію обростає контурами стратегії

У кривавому протиборстві з рашистами найближчим часом можуть наступити карколомні зміни: військові експерти очікують протягом двох-трьох місяців відчутного послаблення РФ, якими повинна скористатися Україна. Це пояснює нинішній наступ ЗСУ на Курськ.

І Київ, і західні медіа курський “сюрприз” кремлю пояснюють одностайно — покращити позиції України перед перемовинами з РФ та перенести війну на сусідню територію, аби “братній народ” також відчув усі принади “звільнення”. Та водночас у відкритих джерелах зустрічається цікава аналітика, яка деталізує передумови нової української воєнної кампанії. Ось лише одне з таких пояснень в поважному Foreign Affairs, що опублікувала статтю бойового генерала, дослідника Центра стратегічних та міжнародних досліджень США Міка Раяна. 

Російський наступ триває вже понад пів року, путін здатен підтримувати нинішні темпи ще місяць або два. Далі його військові зможуть проводити деякі наземні та повітряні атаки в значно меншому обсязі. Це називається кульмінаційним моментом – час, коли у наступаючої сили закінчуються люди, техніка та потенціал, необхідні для ефективної боротьби.

Це означає, що Україна має почати планувати, як найкраще використати майбутнє ослаблення РФ, зокрема ретельно вивчати поле бою в пошуках ознак слабкості росії та розробити нову концепцію перемоги – таку, яка зробить військове становище росії дійсно нежиттєздатним.

Коли Україна вирішуватиме, коли та де починати бойові дії, одним з найважливіших факторів буде можливість. Київ може почати бойові дії за кількома напрямками, щоб створити невизначеність щодо розташування своїх основних сил або з’ясувати, який фронт найбільш вразливий.

Успіх країни залежатиме від того, чи зможе Київ розробити теорію перемоги, що спирається на його власні ресурси та ресурси його прихильників. ЗСУ знадобляться нові наступальні маневри, щоб наблизитися і прорвати лінії рашистів.

Не можна зосереджуватися винятково на захисті України, слід концентруватися на перемозі над росією: Україна має нагадати своїм партнерам, що конфлікт неможливо завершити доти, доки путін вірить у перемогу. москва може погодитися на переговори вже сьогодні, але якщо путін залишиться впевненим у собі, він просто використає будь-яке припинення вогню для переозброєння, щоб напасти знову.

Майже всі війни закінчуються переговорами. Але найкращі переговори – це ті, в яких противник стоїть на колінах, або коли він виснажений до такої міри, що виведення військ є єдиним реальним варіантом.

У Києва є все необхідне для успіху. Попри хвилю руйнівних атак, він стримує російські збройні сили. Україна зробила це, відчуваючи значний дефіцит живої сили та вогневої потужності.

Зараз вікно максимальних можливостей для москви майже минуло. Успіх у військовому конфлікті ніколи не буває зумовлений заздалегідь, але 2025 року в України буде більше можливостей, ніж сьогоріч, щоб звільнити територію і переконати росію, що витрати на війну не окупаються.

Стаття написана до подій на Курщині, а опублікована наступного дня опісля наступу ЗСУ на цьому напрямку. Та вона повністю пояснює логіку дій України. Це по-перше, а по-друге, одна з цілей курської кампанії ЗСУ уже досягнута: російські пабліки почали розносити зраду, стверджуючи: Україна готує новий удар по російському прикордонню, зокрема зі сторони Глухова на Рильськ Курської області, а також на Брянську чи Бєлгородську області. Крім того, вже знову “визріло” питання про заміну керівника ГШ РФ Герасімова, який проспав курську атаку ЗСУ.

Жартівники з кремля чомусь назвали “звільнення Курська” “терористичною атакою” та “провокацією”. Але — якщо серйозно — то саме перенесення війни на територію РФ — це саме той “чорний лебідь”, який здатен змінити хід війни.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.

Джерело