“Зрада” чи необхідність: навіщо “Укрзалізниця” витрачає на штори 7 млн гривень

Багатомільйонний тендер на закупівлю сонцезахисних штор у пасажирські вагони викликає багато запитань. Одне з них — наскільки доцільні такі витрати при постійному дефіциті грошей на оборону? 

“Укрзалізниця” (УЗ) оголосила тендер на закупівлю сонцезахисних штор у пасажирські вагони. Перевізник збирається придбати 940 наборів подвійних штор. Очікувана вартість замовлення — понад 7 мільйонів гривень.

Ціни розподіляються таким чином:

• 7 550 гривень за одну широку сонцезахисну штору, всього їх замовлять 782 одиниці;
• 7 000 гривень за одну вузьку сонцезахисну штору, планують закупити 158 штук.

Передбачається, що ролетна штора виготовляється з вогнетривкої тканини з фіксацією керуючої планки в будь-якому положенні за висотою. Замовник вимагає від виробу плавність і безшумність ходу, простоту в обслуговуванні, зручність монтажу і тривалий термін експлуатації.

Одна штора має бути світлорозсіювальною, а інша — з непрозорого матеріалу. Каркас слід виготовити з алюмінієвих профілів.

Обґрунтовуючи мету покупки, в компанії заявили про порівняння з ринковими цінами на комплекти штор. Враховувалися і попередні закупівлі за мінімальною ціною.

Країна походження матеріалів для штор не вказується. Уповноважена особа з тендерів від “Укрзалізниці” Артем Веселовський уточнює в бесіді з Фокусом, що виріб можназробити навіть у гаражі, але з дотриманням усіх зазначених тендерних вимог.

“Ви де завгодно можете зробити штору, хоч у себе вдома. Ціни ніхто не прораховував, у своєму рішенні ми відштовхувалися від торішніх закупівель аналогічних комплектів штор. Проводимо моніторинг ринкових цін, збираємо комерційні пропозиції. Якщо постачальники завищують ціни, ми перевіряємо їх за даними Держстату або Мінекономіки”, — пояснює він.

Веселовський каже, що штори закуповують щороку для нових купейних і плацкартних пасажирських вагонів, а не на заміну старим. У 2024 році планується довести випуск до 42 вагонів.

Закупівлі в “Укрзалізниці”: “контролери” тендерів мовчать

Державна аудиторська служба України (ДАСУ) — головний орган контролю за державними тендерами. Другий за значимістю контролер — Рахункова палата України. Держказначейство, Антимонопольний комітет і низка правоохоронних органів також здійснюють деякі функції спостереження за порушеннями.

Жодне з перерахованих вище відомств прямо не відповіло на запитання Фокуса, хто регулює закупівлі “Укрзалізниці”. Не вдалося отримати від чиновників відповідь і щодо доцільності закупівлі штор в умовах постійної нестачі коштів на оборону країни.

Варто зазначити, що збитки “Укрзалізниці” в липні-серпні 2024 року сягнули 600-700 млн гривень. “Невеликий збиток” очікується за підсумками всього року, незважаючи на прибуток у першому півріччі, повідомив 4 вересня глава “УЗ” Євген Лященко.

Керівництво компанії сподівається на надходження від експорту зерна, але загалом вони не дозволять уникнути річних збитків. У 2023 році “УЗ” отримала 5 млрд гривень прибутку, а у 2022-му — близько 9,6 млрд гривень збитків.

Обурення нецільовими витратами “Укрзалізниці” та інших українських держпідприємств висловила голова підкомітету з розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу Людмила Буймістер. Відсутність громадських рад дає змогу чиновникам заробляти на закупівлях далеко не першої необхідності.

“Дивитися на ці новини з фронту неможливо. У Києві і взагалі в тилу забули, що велика війна з Росією триває. Ми за крок від програшу, втрати Донбасу. Кожен, хто думає про штори, бруківку та особисте збагачення, грає на руку росіянам“, — зауважує політик.

Якщо держпідприємство потребує специфічної закупівлі, спочатку варто пояснити суспільству її мету. Україна, на її думку, абсолютно не перейшла на військові рейки: величезна кількість ресурсів витрачається на непотрібні речі.

В умовах війни всі пріоритети бюджетного фінансування треба націлити на армію та подолання наслідків збройної агресії Росії. Незліченна кількість житлових будинків та інших будівель зруйновані російськими ракетами.

“Парламент витрачає пленарні дні на обговорення нікому не потрібних рішень, граючи в політику. Переставляють фігури в Кабміні, не змінюючи суті того, що відбувається”, — додала Буймістер.

Купівля штор у вагони: як виявити корупційний слід?

Сам факт закупівлі штор для пасажирських поїздів не означає автоматичної наявності корупційної складової. Щоб комплексно встановити наявність штучного завищення або заниження цін подібного виробу, маржі, що утворилася, потрібно більше часу на аналіз, пояснює голова Антикорупційного центру “МЕЖА” Мартіна Богуславець.

“Неможливо відразу сказати, що зараз [під час великої війни з Росією] потрібно закуповувати, а що ні. Наявність штор у пасажирському вагоні може бути регламентована державними стандартами України, санітарними вимогами або внутрішніми документами “УЗ”, — розповідає фахівець.

Тому єдиним конструктивним підходом у цій ситуації є пошук можливих завищень або “заточок” під конкретного постачальника. В останньому випадку йдеться про зв’язки зі “своїм” постачальником, коли відбувається імітація конкурентної процедури торгів.