За “просту роботу” платять по 6000 грн за день: сантехніки та плиточники в Україні можуть стати мільйонерами

В умовах війни та дефіциту кадрів робітничі спеціальності в Україні переживають справжній ренесанс. Висока оплата праці, що часом досягає $150 на день (близько 6300 грн), і черги із замовлень перетворюють сантехніків і плиточників на представників нового, добре оплачуваного класу. Експерти та учасники ринку праці сходяться на думці, що майбутнє за тими, у кого “прямі руки” і кого не зможе замінити ШІ – такі люди навіть можуть стати “новими мільйонерами”.

Робочі професії на вагу золота: які зарплати

Майстер, який працює повний день, може заробляти близько $150, у перерахунку на місячний окладза наявності вихідних це понад $3000. Що стосується зайнятості в компаніях, то в Україні вже з’являються вакансії, де плиточникам пропонують до 120 000 грн на місяць, сантехнікам – до 100 000 грн, а електрикам – до 80 000 грн. Для порівняння: молоді бухгалтери та юристи отримують 20-40 тисяч гривень.

Проблем із замовленнями теж не очікується. Як розповідає плиточник Володимир Волоско, у його бригаді зараз працює 20 осіб, і всі вони завантажені на 3-4 місяці вперед. Загалом Ситуація з пошуком робітників стала надскладною – час на закриття вакансії може сягати 2-3 місяців.

“Через 20 років мільйонерами будуть сантехніки, електрики, загалом будівельники. Тому що ніхто не хоче в ці професії йти. Усі хочуть бути економістами, адвокатами. Ну, а людям потрібно робити ремонти… Навіть, незважаючи на те, що в нашій країні війна”, – упевнений Волоско.

За даними Державної служби статистики, у вересні середня зарплата в Україні становила 26 623 грн (+24% до показника 2024 року). Але у сфері робітничих спеціальностей деякі оклади зросли більш ніж на 40%, хоча вони ще й торік були вищими за рівень середньої зарплати. Ось як зросли зарплати робітників за рік у цих (за даними відомого порталу для пошуку роботи):

• Штукатури: 60 000 грн (+20%).
• Фасадники: 57 250 грн.
• Маляри: 50 000 грн (зростання майже на 43%).
• Будівельники: 45 000 грн (+28,6%).
• Плиточники: 45 000 грн (+20%).
• Сантехніки: 41 500 грн (+38%).

Але справа не тільки в грошах. Роботодавці змушені також розширювати систему додаткових стимулів, щоб залучити й утримати фахівців:

• надання житла (збільшує відгуки на вакансії майже втричі) та харчування (наприклад, сантехніку в Буковелі пропонують проживання та триразове харчування);
• бронювання від мобілізації (збільшує кількість відгуків на вакансії майже вдвічі);
• медичне страхування, трансфер до роботи, безкоштовний спортзал і навіть додаткові бонуси (наприклад, 6,5 кг курятини щомісяця від агрокомпанії).

Крім того, для отримання бронювання співробітник повинен мати офіційну зарплату не менше 20 000 грн. Це змусило роботодавців “вибілювати” зарплати, які раніше сплачувалися “в конверті”.

Гострий дефіцит робітничих кадрів: чому виникла нестача фахівців

Дефіцит робітничих “синіх комірців” є найбільшою категорією на ринку праці за параметром дефіциту – він фіксується у 63% роботодавців. Експерти називають такі причини:

• Мобілізація значно скоротила лави ремонтників. Приміром, один із голів ОСББ розповів, що з двох електриків, які обслуговували будинки в їхньому об’єднанні, одного мобілізували.
• Тривалий час престижність робітничих професій була “на рівні плінтуса”, і молодь неохоче йшла в ці сфери. Це призвело до того, що зараз на ринку праці домінують або молоді та недосвідчені, або вже “вікові” фахівці.
• Навчальні заклади часто викладають за застарілими “книжками, переписаними з СРСР”, тоді як сфера потребує знань про нові технології та методи роботи.

“Оскільки авторитетність і престижність робітничих професій довго була десь на рівні плінтуса або майже нульова, охочих туди піти не було досить довго. Це могла бути хіба що сільська молодь, яка таким чином намагалася закріпитися в містах, або ті самі “невдахи”, які не потрапили в інститут. І відповідно, у нас, якщо дивитися за резюме, є або піонери, або пенсіонери. Знайти людей виробничої сфери – що в робітничих професіях, що в інженерних – десь у віці 30-40 років, це таке завдання із зірочкою. А молодь, яка у нас більше звикла до смартфонів, що таке викрутка або паяльник знає вкрай опосередковано і не дуже прагне з цим знайомитися більш детально”, – каже експертка ринку праці Тетяна Пашкіна.