В Україні ходять по хатах і записують дані: хто, кого та навіщо шукає

Від початку листопада до кінця року на Київщині хочуть запровадити нововведення, щоб дізнатись якомога більше персональної інформації про мешканців окремих населених пунктів.

Так, днями Димерська громада Київської області на своїй офіційній сторінці в соцмережі опублікувала допис, на який відреагували не тільки мешканці Димера, а й у сусідніх регіонах.

У своєму повідомленні місцева влада поінформувала громадян, що від початку листопада до 31 грудня буде вперше проводитись погосподарський облік, під час якого буде з’ясовуватись не тільки те, хто зареєстрований за певною адресою, а й хто проживає фактично, їхні ПІБ та дати народження. Крім того, уповноважені місцевою владою особи будуть з’ясовувати рік побудови та з яких саме матеріалів побудовано житло.

Як виявилось, це не все.

За даними Димерської громади, уповноважені працівники можуть поцікавитися також кількістю домашньої худоби.

Більшість мешканців, які відреагували на цей допис, поставили одне питання — про те, навіщо законослухняні люди мають повідомляти свої персональні дані і пред’являти документи, якщо у влади є повноваження перевірити необхідну інформацію про власників у відповідних державних реєстрах.

Після цього у Димерській громаді повідомили наступне: «Ведення погосподарського обліку у смт законодавством не передбачений. Після того, як Димер набув статус селища, його потрібно проводити, про що нам повідомило Головне управління статистики, копію додамо. По всім іншим селам громади він вже давно проведений і відповідні книги погосподарського обліку ведуться. Вони мають оновлювалися раз на 5 років. Саме із цих причин зараз проводиться робота по первинному формуванню таких книг. Із діяльністю ТЦК, МОССАД, ЦРУ чи СБУ це ніяк не повʼязано». Та додали, що уповноважені працівники матимуть службові посвідчення.

Саме цей допис один із користувачів прокоментував з жартом, мовляв, «якщо б це було пов’язано із ЦРУ, то він би не хвилювався».

Чому проводять новий облік українців — роз’яснення

Нововведення роз’яснили в Київській обласній військовій адміністрації.

«Ніякої зради в цьому немає. Димерську громаду це зробити попрохало Головне управління статистики у Київській області, тому як Димер змінив статус із смт (селище міського типу — Ред.) на селище. Такий облік має відбуватись один раз на 5 років. Тобто це стосується тільки тих населених пунктів, які змінили свій статус. Кінцевий отримувач інформації — Держстат», — повідомив нам директор департаменту комунікацій Київської обласної військової адміністрації Сергій Куниця.

Як з’ясувалося, у сусідній, Чернігівській області, про такий облік поки не йдеться. Заступник голови обласної ради Дмитро Блауш нам повідомив, що органи місцевого самоврядування не отримували подібних рекомендацій.

Обов’язку повідомляти свої особисті дані немає

Своєю чергою, адвокат та колишній слідчий Роман Сімутін припустив, що є безліч варіантів того, як під час війни може бути використана зібрана нова персональна інформація.

«Житло людини — це приватна власність, життя — приватне. Згідно законодавства, якщо людина виявляє бажання повідомити якісь дані, то може це робити. Ніяких можливостей змусити щось повідомляти у уповноважених осіб немає. Якщо знають, що в помешканні зареєстровані одні особи, а проживають інші, то можуть звернутись у податкову, щоб з’ясувати, чи не здається в оренду будинок. Скажу так: паркан — це табу. Без дозволу не мають права зайти (у даному випадку — Ред). Є навіть рішення Верховного суду, щодо того, коли представник органу місцевого самоврядування зайшов без дозволу на подвір’я, де сперечались дві особи. Його засудили за те, що він проник на приватну власність», — каже Сімутін.

При цьому він зазначає, що інколи господарські книги можуть бути єдиним джерелом підтвердженої інформації про те, хто проживав у певному будинку.

«За часів СРСР права власності не було, тому такі книги здатні допомогти при вирішенні спірних питань у спадкових справах. Якщо треба, наприклад, з’ясувати, чи проживала певна особа з батьками, хоча і не була тут зареєстрована. Це може бути доказом в суді», — пояснює користь від таких книг Сімутін.

Він також не виключає, що під час обліку можуть виявитись будинки, у яких немає власників. У таких випадках будинок може перейти у власність громади.

Резюмуючи, Сімутін не виключає, що зібрані під час обліку дані можуть все ж таки потрапити до відповідних структур.

«Наприклад, до ТЦК», — припускає він.

Та уточнює, що, ймовірно, таким чином державні статисти намагаються системазувати інформацію зокрема і про умови проживання українців, якщо цікавляться тим, з якого матеріалу побудовано житло.

«Щодо статистики відносно худоби, то це нонсенс. Будуть рахувати курей?», — задається питанням адвокат.