На тлі ядерних загроз Росії і де-факто її виходу з єдиного Договору, що залишився, про стратегічні озброєння США перезапускають масштабне виробництво плутонію. Вперше з розпаду СРСР 2023 року Штати випустять десятки нових ядерних боєзарядів, оголосило Національне управління з ядерної безпеки (NNSA).
На поточний рік, згідно з доповіддю NNSA, заплановано виконання програми, в рамках якої щорічно проводитиметься 80 плутонієвих сердечників — ключового елемента стратегічних та тактичних боєголовок та бомб.
Також планується продовження робіт із продовження терміну служби розміщених у Європі ядерних бомб B61-12 та модернізації боєголовок міжконтинентальних балістичних ракет Trident II, розміщених на підводних човнах.
Масштабне виробництво плутонієвих зарядів було зупинено в США 1989 року — незадовго до того, як Вашингтон і Москва домовилися про скорочення ядерних арсеналів і підписали перший Договір про стратегічні наступальні озброєння, який заборонив кожній країні мати більше 6 тисяч боєголовок.
Для перезапуску плутонієвої промисловості США мають намір задіяти лабораторію в Лос-Аламосі, де у 1940-х під керівництвом Роберта Оппенгеймера було створено першу ядерну бомбу. Розташоване в Нью-Мехіко підприємство, згідно з планом, вироблятиме 30 плутонієвих зарядів на рік. Ще 50 влада має намір випускати в Саванна-Ріверській національній лабораторії, яка раніше займалася дезактивацією ядерної зброї.