Радзієвський: Санкції Зеленського — чим обернеться узурпація влади через РНБО?

Минулої п’ятниці, 2 квітня, Президент Володимир Зеленський вчергове застосував уже звичний і зрозумілий для нього»меч справедливості» – персональні санкції проти громадян України, рішення щодо яких ухвалено на засіданні Ради національної безпеки і оборони.

Про це повідомляє керівний партнер АО «Радзієвський і партнери» Юрій Радзієвський на pravda.com.ua.

Цього разу «дісталося» контрабандистам, ланцюгова реакція сягнула і митників. Проте більш важливою є не локальна історія, а швидкість, із якою глава держави входить в кураж від сумнівних з правової точки зору рішень, — вважає юрист.

На його думку, регулярні засідання РНБО, на яких застосовується механізм персональних санкції, уже кілька тижнів поспіль стають основною темою для обговорення у політичних кулуарах, студіях телеканалів, менше – на кухнях пересічних громадян. Спочатку санкції проти каналів та бізнесу Медведчука і Козака, потім – проти власників «надрових» ліцензій, а тепер – проти «контрабандистів».

Радзієвський припускає, що окрім красивої піар-картинки, образу «гарного царя» та інших уже неодноразово озвучених «бонусів» для керівництва держави від такого роду рішень, всі ці історії мають і спільний негативний присмак. Це присмак узурпації влади.

Трохи теорії, про яку часто говорять, але – судячи з усього – про яку треба нагадувати регулярно. В Україні діє окремий закон «Про санкції». Відповідно до нього, санкції проти українських громадян можна застосовувати лише в одному випадку – вони здійснюють терористичну діяльність (у тому числі – фінансують тероризм, підтримують його в будь–який інший спосіб). При цьому такий факт повинен бути доведеним в суді, а рішення має набути законної сили. Все тому, що в Україні – як це не дивно – все ще діє ст. 62 Конституції про презумпцію невинуватості. Навіть, попри те, що називати всіх направо і наліво «розбійниками» вже стало ознакою «хорошого тону», наголошує юрист.

Радзієвський зазначає, що таке тероризм? На це теж є відповідь у «профільному» законі «Про боротьбу з тероризмом». Тероризм – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей. Кримінальний кодекс не має чіткого визначення терміну «тероризм». Але це явище згадується суто у зв’язку із вчиненням небезпечних для життя і здоров’я насильницьких дій з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення тощо.

На його думку, спочатку закриття телеканалів Медведчука було названо «інформаційним тероризмом». Звісно, це чиста фантазія, такого складу злочину в Кримінальному кодексі немає. Згодом знайшлась більш»приземлена» причина, пов’язана нібито із фінансуванням псевдореспублік окупованого Донбасу через низку промислових підприємств. Що уже більше схоже на прийнятну причину, проте все ще викликає питання через відсутність відповідного рішення суду.

У контексті надрокористувачів слово «тероризм» не звучало навіть формально, хоча під санкції потрапили, знову таки, українські компанії. Більше того, заяви про перегляд всіх дозволів на видачу ліцензій до 1994 року тільки підігріли підозри, що рішенням РНБО прикрили переділ ринку. Контрабанду Володимир Зеленський таки назвав «економічним тероризмом», хоча, передбачувано, такий термін теж в законодавстві відсутній, резюмує Юрій Радзієвський.