Українцям розповіли, як заощадити на подорожчанні пластикових пакетів

В Україні з 1 лютого піднялися ціни на пластикові пакети в супермаркетах. Тепер за один доведеться платити не менше ніж 2 грн. До цього дня вони також були не безкоштовні, але продавалися по 1-12 коп. за штуку. Нові правила покликані привчити українців споживати менше пластику із прагнення заощадити. Зберегти гроші можна, якщо використовувати альтернативи пакетам – наприклад, багаторазові сумки, авоськи і навіть коробки або скляні банки.

Безкоштовні поліетиленові пакети заборонені у багатьох країнах світу – від Європи та США до далекого Сходу. Які способи економії можуть запозичити українці та які варіанти вже освоїли в нашій країні, пише Експерт з посиланням на Обозреватель.

• Багаторазові сумки та авоськи

Такий варіант економії найактивніше використовується по всьому світу (наприклад, у Німеччині, Іспанії, Польщі, Китаї). Але він вимагає початкового вкладення – знадобиться або готова сумка (їх продають в середньому по 70 грн), або тканина для самостійного пошиття. Другий варіант може бути навіть дорожчим, адже, наприклад, півметра міцного льону коштують приблизно 150 грн. Але окупитись таке вкладення може за місяць. Після цього економія становитиме близько 50 грн на тиждень (покупцеві не доведеться купувати великі пакети на касі).

Головна проблема сумок полягає саме в тому, що вони потрібні для заміни великих пакетів, які зазвичай беруть на касі, і які вже давно платні. Упаковувати в сумку, наприклад, півкіло моркви або 100 г часнику незручно.

Для таких цілей більше підійдуть невеликі авоськи. Вони бувають як тканинними, і пластиковими. Найдоступніший варіант – багаторазові пластикові мішечки для овочів та фруктів, по 24 грн. Незважаючи на меншу екологічність, клеїти на них стікери зручніше, ніж на “сіточки” з тканини.

• Стікери безпосередньо на продуктах

Цей спосіб не передбачає жодних додаткових витрат. Його українці освоїли ще з грудня-2021, коли у супермаркетах з’явилися перші платні пакети. Використовують його і за кордоном.

“У Туреччині дуже часто клеять стікери на сам товар. Наприклад, на банани та авокадо, які в місцевих магазинах продаються на вагу”, – поділилася з OBOZREVATEL мандрівниця Ольга.

Головний мінус такого способу полягає в тому, що його зручно використовувати лише з великими овочами та фруктами. Більше того, якщо взяти занадто багато одиниць товару і зважити кожну окремо, “пробивка” на касі потребуватиме набагато більше часу, ніж якщо продукти будуть складені в один мішечок.

• Багато продуктів, а пакет один

Щоб не купувати кілька пакетів, можна придбати один, але скласти туди різні товари. Наприклад, в одному пакеті можна купувати кілька видів цукерок. Тоді зважувати кожен тип солодощів потрібно окремо, без використання тари, а стікери наклеювати на один пакетик. У результаті буде один пакет із декількома стікерами та декількома видами товарів у ньому.

• Безкоштовні картонні коробки

В азіатських країнах, наприклад, Японії та Південній Кореї (в останній пакети взагалі заборонено продавати), клієнт може взяти в магазині коробку та скласти в неї свої покупки. Ці коробки продавці роздають безкоштовно – таку тару не виробляють спеціально, вона залишається після доставки продуктів від постачальників.

• Сипучі продукти в банках

У деяких країнах, наприклад США та Малайзії, поширені магазини, в яких продаються крупи, цукор та інші сипкі продукти на вагу. Особливість таких торгових точок у тому, що покупець має прийти зі своєю тарою. Наприклад, можна використовувати скляні банки та старі пластикові контейнери, розповіли у Greenpeace.

Економія в такому разі буде не лише на пакетах, а й на упаковці в принципі, пояснюють екоактивісти: “Ви платите лише за сам продукт. Крім того, ви можете спробувати купувати сипкі продукти оптом, розділивши вартість із сім’єю, друзями чи сусідами. Це набагато дешевше та вимагає менше упаковки”.

Кияни поділилися досвідом, як ще заощаджують на пакетах

По всій Україні набирає обертів купівля авосек та багаторазових сумок для продуктів, проте не всі хочуть на них витрачатися. Ціни на сумки з авторським дизайном сягають 200 грн, а за деякі авоськи продавці просять до 100 грн. Та й дешевші варіанти – це також зайві витрати.

Тому багато хто намагається економити, використовуючи те, що вже є у господарстві. Наприклад, беруть у магазини рюкзаки чи пластикові пакети, які залишилися з минулих походів за покупками. Якщо врахувати, що один великий пакет для покупок коштує 4 грн, то при закупівлі 3 рази на тиждень економія становитиме близько 51 грн на місяць і 612 грн на рік.

Є й більш сумнівні методи. Так, деякі українці придумали, як не платити за пакети в супермакеті, але при цьому користуватися безкоштовним пластиком. Замість пакетів вони беруть одноразові рукавички, які призначені для того, щоб овочі не бруднили руки.

Такі рукавички теж робляться із пластику, але їх поки що не забороняється надавати безкоштовно, чим і користуються креативні покупці. Втім, такий метод, хоч і допомагає заощаджувати, ніяк не сприяє захисту навколишнього середовища.

Ще один спосіб оминути закон вигадали самі магазини. Деякі з них роздають замість пакетів пластикові авоськи-сітки. Формально вони теж не підпадають під заборони і до того ж можуть використовуватися кілька разів, проте споживання пластику не зменшують.

До речі, економити намагаються не тільки на пакетах для покупок, а й на сміттях із пластику. І це цілком виправдано: Україна, за версією американського агентства 24/7 Wall Street, регулярно потрапляє до десятки країн з найбільшою кількістю побутового сміття на людину. Щороку на одного українця припадає 10,6 тонни сміття. На такий обсяг знадобиться приблизно 265 пакетів для сміття (за умови, що повністю використовувати весь обсяг пакету не вдасться).

Сім’я із трьох осіб відповідно за рік використовує 795 сміттєвих пакетів. Вони коштуватимуть 556,5 грн.

Якщо замість сміттєвих пакетів використовувати одноразові з супермаркетів, за рік можна заощадити суму, якої вистачить, наприклад, на купівлю 67,5 кг картоплі першого сорту.

“Я вже три роки не купую сміттєві пакети. Вони часто незручні, плюс коштують 14 грн за 20 штук. Це 70 копійок за один сміттєвий пакет. Натомість використовую невеликі одноразові пакети з магазину, в яких купую картопля, крупи. Або ж використовую пакети , в які складаю продукти, коли забуваю взяти із собою рюкзак”, – розповідає киянин Олександр.

Крім того, замість звичайних платних пакетів для покупок кияни також пропонують використовувати сміттєві пакети – вони коштують дешевше, ніж “магазинні”. Їх також можна повторно використовувати для сміття, але такий спосіб не дуже зручний.

“Думав навіть використовувати сміттєвий пакет як звичайний пакет для продуктів, а потім уже вдруге використовувати його вже за прямим призначенням. Це теж дозволило б заощадити. Але вважав, що незручно складатиме продукти в супермаркеті в сміттєвий пакет з кишені”, – додав Олександр.

Нагадаємо, що наступним кроком може стати подорожчання пластикових пляшок в Україні. Наприклад, у розвинених країнах Європи вже стягують окрему платню за напої у пластиковій тарі. А серед місцевих жителів здаватиме пластикові пляшки за гроші – звичайна практика.