Повний провал реформи: українців шокували даними про куріння серед підлітків

Кожен п’ятий підліток вживає електронні сигарети, а загальна поширеність куріння катастрофічно зросла з 14,9% у 2017 році до критичних 17,6% у 2023 році. Ці жахливі результати четвертого раунду Глобального опитування молоді щодо тютюну (GYTS) презентовані напередодні Всесвітнього дня без тютюну свідчать про провал системи захисту дітей.

30 травня ВООЗ спільно з Міністерством охорони здоров’я, Міністерством освіти і науки та партнерами оприлюднили дані дослідження, яке охопило школярів віком 11-17 років. Опитування дозволило оцінити ефективність національної політики контролю над тютюном за останні 20 років.

“Підлітки і діти дуже вразливі, водночас від них і їхнього здоров’я залежить майбутнє нашої країни. Нікотин негативно впливає на нервову, серцево-судинну систему та формує залежність, яка часто триває все життя”, – зазначила директорка департаменту громадського здоров’я МОЗ України Тетяна Скапа.

Позитивні зміни та досягнення

З 2005 року Україна досягла значного прогресу у зниженні поширеності куріння. Частка підлітків, що курять тютюнові вироби загалом, суттєво знизилась з 26% до 17,6%. Поширеність теперішнього куріння сигарет серед підлітків зменшилася з 24,0% у 2005 році до 12,3% у 2023 році.

Вплив пасивного куріння також скоротився: лише 24,9% підлітків зазнають впливу тютюнового диму вдома, що втричі менше порівняно з 2005 роком. У закритих громадських місцях цей показник знизився з 84,4% до 36,2%, що демонструє ефективність законодавчого регулювання.

Тривожні факти та системний крах

Дослідження виявило шокуючі факти, які свідчать про повний провал захисту молоді від нікотинової залежності. 19,6% підлітків регулярно вживають електронні сигарети – цифра, яка практично не змінилася з 2017 року, демонструючи безпорадність влади.

Ще більш жахливо те, що молодь масово переходить на альтернативні тютюнові вироби: 6,9% вживають тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН), 5,1% споживають бездимний тютюн, а 2,9% – нікотинові паучі. Ці показники перевищують вживання подібних продуктів дорослими!

Найбільш обурливим є факт повної доступності тютюнових виробів: майже половина (47,3%) підлітків без жодних проблем купує сигарети попри законодавчі заборони. Це свідчить про катастрофічний провал контролю та правоохоронної системи.

Водночас антитютюнові попередження втратили будь-яку ефективність – лише жалюгідні 21,6% учнів взагалі задумуються про відмову від паління після їх прочитання.

Війна як виправдання бездіяльності

Експерти намагаються пояснити частину катастрофічних тенденцій повномасштабною війною та гуманітарною кризою. Однак це не може виправдати системної неспроможності захистити дітей від нікотинової залежності, яка формується НА ВСЕ ЖИТТЯ.

“Ми пройшли довгий шлях з 2005 року, але перемоги щодо скорочення споживання тютюну дорослими затьмарені новими викликами – поширенням альтернативних тютюнових та нікотинових виробів серед молоді”, – визнав провал представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт.

Заступник Генерального директора Центру громадського здоров’я Олександр Юрченко лише констатував очевидне: “Міжнародні дослідження свідчать про те, що будь-яка система нагрівання тютюну є небезпечною та не зменшує ризики від куріння.”

Майбутнє націй під загрозою

Близько половини підлітків-курців (47%) хочуть кинути курити, але успішність спроб катастрофічно знижується.

Це означає, що ціле покоління українців може залишитися залежним від нікотину, що призведе до масштабних проблем зі здоров’ям у майбутньому.

Недостатні заходи на тлі катастрофи

У 2022-2023 роках Україна здійснила деякі кроки для посилення антитютюнового законодавства: запровадила нові графічні попередження, обмежила маркетинг тютюнових та нікотинових виробів, заборонила ароматичні добавки в сигаретах та продовжила підвищення акцизів.

Однак ці заходи виявилися недостатніми перед обличчям епідемії нікотинової залежності серед молоді. Статистика безжально демонструє: поки чиновники звітують про “важливі кроки”, діти масово стають залежними від нікотину.

Експерти лише констатують очевидне: системна профілактика, інформаційні кампанії та суворе дотримання законодавства залишаються ключовими факторами. Але де реальні дії? Де результат? Українська молодь потребує не слів, а негайного захисту від нікотинової катастрофи.