Імунна система — це багаторівнева оборона, яка щодня рятує нас від вторгнень вірусів, бактерій, грибків, паразитів і навіть знищує атипові клітини, зокрема ракові. Її складна структура забезпечує організму здатність розпізнавати небезпеку і ліквідовувати загрозу ще до того, як хвороба розгорнеться.
Імунітет людини поділяється на два ключових блоки — уроджений і набутий. Уроджена частина — це щось на кшталт постійної варти, що чергує від самого народження. Вона оперативно реагує на перші ознаки загрози, але діє універсально — не підлаштовуючись під конкретного ворога. У цей блок входять шкіра, слизові оболонки, фагоцити, білки-комплементи та інтерферони.
Натомість адаптивний (набутий) імунітет — це справжня “розвідка та спецоперації”. Він запускається пізніше, але працює прицільно: ідентифікує конкретного збудника, створює антитіла, запам’ятовує ворога для майбутніх зустрічей. Центральну роль у цьому грають Т-лімфоцити.
Т-лімфоцити — це бійці спеціального призначення, які вміють розпізнавати заражені клітини та знищувати їх. Вони діляться на кілька груп: цитотоксичні (кілери), що безпосередньо атакують уражені клітини; Т-хелпери — координують роботу інших клітин; та Т-регулятори, які контролюють імунну відповідь, аби не виникали аутоімунні реакції, коли організм помилково атакує власні тканини.
Разом із гуморальним імунітетом, де працюють В-лімфоцити й антитіла, Т-лімфоцити забезпечують повноцінний і точний захист від інфекцій, пухлин і навіть ушкоджених власних клітин. Їхня робота — це приклад злагодженої та глибоко спеціалізованої системи оборони, без якої організм був би беззахисним.
Джерело: Oboz.ua