Між Трампом та Байденом: чого чекати Україні від американських виборів

До президентських виборів у США залишається трохи менше півроку. Обидва кандидати успішно і відносно без проблем перемогли на внутрішньопартійних виборах і тепер остаточно зготувалися до двобою. Як ситуація виглядає станом на зараз і як протистояння двох президентів – колишнього і нинішнього – впливає на Україну, розбирався "Апостроф".

Стратегії Байдена і Трампа

Згідно з останнім опитуванням, Трамп і Байден набирають понад 40% кожен. По всій країні Трамп має невелику перевагу, але де-факто в межах статистичної похибки. Утім, важливо, що він випереджає Байдена в семи так званих “swing states” (хитких штатах): Арізоні, Джорджії, Мічигані, Неваді, Північній Кароліні, Пенсильванії та Вісконсині.

Довідка: У США вибори проходять за дещо іншою схемою, порівняно з іншими країнами. Формально президента обирає не населення напряму, а колегія виборників. Число виборників у кожному штаті різниться залежно від кількості населення. Ще одна важлива деталь: на рівні більшості штатів вибори проходять за схемою “переможець забирає усе”. Тож аби стати президентом США потрібно перемогти у окремих штатах. Більшість штатів традиційно голосують чи за демократів, чи за республіканців. Але є такі, де кандидати від обох партій мають приблизно рівні шанси перемогти.

Власне за хиткі штати відбувається найбільш жорстка боротьба. Вона тільки починається і загостриться ближче до осені. Але вже зараз можна означити певні тренди.

Задачі кандидатів

“Кампанія Трампа базується на образі. Основою ідеології “Make America Great Again” (MAGA) є те, що американці зазнають атаки з боку “їх”. Кого саме, кого – їх? Залежить від ситуації. Але не має різниці, хто це – мігранти, глобалісти, євреї, українці, ізраїльтяни чи хтось інший, в основі ідеології лежить образ жертви”, – каже “Апострофу” виконавчий директор американської некомерційної організації Renew Democracy Initiative Уріель Епштейн.

За його словами, Трамп успішно адаптував Республіканську партію відповідно до свого іміджу. Часи Республіканської партії, яка керувалася певними принципами, минули. Вона має дуже мало спільного з Республіканською партією епохи Рейгана. Сьогодні партія в першу чергу керується бажанням Америки відмежуватися від світу, ізолюватися.

“Тим часом Байден перебуває у скрутному становищі. Раніше він виступав за певне досягнення відчуття нормальності. Зрозуміло, що ми не досягли такого відчуття нормальності. Крім того, його коаліція починає руйнуватися”, – підкреслює Уріель Епштейн.

Табір демократів розколює питання зовнішньої політики, а саме політика Байдена щодо Ізраїлю на тлі військової операції в Секторі Гази.

“Крайні ліві успішно використовують війну Ізраїлю та ХАМАС як проблему, щоб відтягнути частину виборців від Демократичної партії. Це залишає Байдена між молотом і ковадлом. Він не може дозволити собі втратити базу прихильників, але він також не може дозволити собі відштовхнути поміркованих виборців”, – зазначає Уріель Епштейн.

З останнього. Вкрай серйозним викликом для Білого дому стали пропалестинські протести студентів у низці університетів по всій Америці. Наметові містечка почали розбивати ще у жовтні минулого року, коли Ізраїль почав військову операцію. Але справді масовими акції стали, починаючи з 18 квітня. У понад сотні кампусів висунули вимоги до коледжів розірвати зв’язки з Ізраїлем. У кількох випадках адміністрація коледжів у відповідь викликала правоохоронців для розгону протестувальників. Це призвело до запеклих сутичок і навіть арештів. Реакція президента США з’явилася лише за кілька тижнів, 3 травня, і була вельми делікатною. Байден визнав право на мирний протест, водночас заявив, що студентам потрібно тримати себе в рамках закону.

І це точно не останній виклик подібного штибу для команди президента США.

“Чорний” лебідь

Є ще одне питання – чи залишиться Байден у президентській гонці? Розмови про це давно точаться в кулуарах американського політикуму.

Днями у кількох західних ЗМІ, зокрема, німецьке видання Der Spiegel, з’явилася інформація про те, що Байден може знятися з виборів. Замість себе він може запропонувати кандидатуру дружини колишнього президента США Барака Обами – Мішель Обаму. Причина – похилий вік Байдена. У свої 81 рік він уже є найстаршим кандидатом у президенти США в історії цієї держави.

І на це звертають увагу американці. У березні 73% зареєстрованих виборців зазначали у соцопитуваннях, що Байден занадто старий, щоб бути ефективним, що, у свою чергу, свідчить про поширення стурбованості щодо розумової компетентності Байдена. Серед тих, хто голосував за Байдена у 2020 році, 61% вважають, що вік Байдена зробить його неефективним президентом на другий термін

На думку експерта Ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександра Краєва, такий сценарій виключати не варто.

“Ідея в тому, що після Демократичної конвенції, де його затвердять як кандидата, він може знятися з виборів. В такому випадку не треба буде проводити заново праймеріз, а центральний комітет партії просто сам вибере заміну. А виборцям це можна продати під гаслами на кшталт “Єднаємося за нового кандидата заради партії”, і “Хто завгодно, але не Трамп”. До того ж, антирейтинг Байдена прямо зараз аж дуже високий – через Газу і протести пропалестинські в першу чергу. Тому заміна може піти навіть на користь”, – не виключає Олександр Краєв.

Головний недолік цієї схеми – вона ламає всі попередні напрацювання та може створити зайвий хаос у виборчих штабах демократів.

“Вважається, що якщо претендент не висунувся до початку року виборів, то шанси у нього мінімальні. А з іншого боку якогось розкрученого кандидата у них теж немає”, – каже “Апострофу” професор Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, американіст Сергій Галака.

Водночас “на столі” у демократів залишається інший сценарій: Джо Байден візьме Мішель Обаму кандидаткою у віце-президенти. Це з одного боку дозволить не ламати стратегію виборчої кампанії, з іншого – використати сильні сторони Мішель Обами з меседжем, що вона може замінити Байдена на посаді трохи пізніше. Нагадаємо, у США віце-президент може замінити президента, якщо обраний голова держави буде недієздатним чи помре.

Українське питання

І хоча Конгрес США остаточно проголосував за пакет допомоги Україні 24 квітня, після цього голосування ризики для України не зникли.

“Навпаки, кількість часу, зусиль і політичного капіталу, витрачених на це голосування, свідчить про те, що ці виклики триватимуть і, ймовірно, погіршуватимуться. Є реальна ймовірність, що Трамп стане президентом після листопада, і в цьому випадку надавати вам допомогу стане в рази складніше. Це не буде неможливим, але зараз ми повинні пояснити американцям, чому підтримка України та перемога над Росією є не нашим альтруїзмом, а входить в наші інтереси”, – резюмує Уріель Епштейн.

Але проблема не лише в Трампі. Навіть у наступні півроку перед виборами для України існують певні небезпеки. З боку самого Білого дому.

Згідно з опитуваннями, для більшості американців зовнішня політика є менш важливою порівняно з внутрішньою. Цього року головні проблеми: економіка, інфляція, злочинність та безпека. Лише на четвертому місці перебуває “захист демократії”. А далі знов таки внутрішні проблеми – охорона здоров’я та міграція.

Саме на цих темах найбільш активно грає Трамп, постійно критикуючи Байдена, мовляв той виділяє кошти іншим країнам, замість того, щоб вкладати їх в економіку США. За даними видання Politico, з цих же причин команда Байдена планує зменшити увагу громадськості до участі Америки у війні в Україні. Високопоставлений чиновник адміністрації Байдена заявив, що, “тепер, коли Конгрес ухвалив додатковий закон, це, природно, не є таким актуальним питанням”.

“Конгрес надав мандат Байдену. Але не все там працює автоматично і багато що буде залежати від його активності. Наскільки він буде просувати цю ідею, наскільки він буде намагатись дати хід озброєнню. Тобто активістська роль президента балансується Конгресом, але за ним завжди ініціатива. І от, наскільки він проявить цю ініціативу при своїх радниках типу Джейка Саллівана, це викликає серйозні сумніви”, – підкреслює Сергій Галака.

Ключова проблема для України не лише в нерішучості Білого дому, але і в самому світогляді нинішнього керівництва США, яке у своїх розрахунках не допускає поразки Росії, сподіваючись у майбутньому використати Москву в якості союзника у боротьбі з Китаєм. Ця утопія, на жаль, призводить до того, що у найближчому оточенні Байдена буквально відсутні “яструби”, готові на повноцінну допомогу Україні. А тому гіпотетична перемога Байдена навряд чи принесе нам впевненість в перемозі. У разі якщо переможе Трамп, який добре відомий своєю імпульсивністю під час ухвалення рішень, Україні доведеться буквально розраховувати на випадок: або пощастить або ж ні…