Путін «обнулив» російську ідентичність: думка експерта

Казахстан справді є найлогічнішою наступною метою.

Я хотів би поговорити про «багаторосійськість». Одним із наріжних каменів кремлівського наративу сьогодні є теза про те, що українців немає, і насправді одні росіяни воюють з іншими росіянами. Ці інші росіяни в чомусь навіть гірші, ніж якби вони справді були українцями, бо вони – не просто вороги, а начебто як зрадники та «івани-родства-не-пам’ятні», пише експерт Володимир Пастухов, Telegram.

Практичним «вихлопом» цієї філософії є ​​дивний імператив, за яким усі росіяни, які визнають себе такими, і є російськими «за призначенням», повинні жити у одній державі. Тому навіть якби війна в Україні завершилася повною перемогою Росії, то це був би не фінал, а проміжний старт – початок поєднання всіх росіян під одним політичним дахом.

Казахстан у цьому сенсі справді є найлогічнішою наступною метою, якби не сьогоднішня залежність Москви від Китаю, який, швидше за все, прикриє казахів своєю парасолькою. Так що у фантазії Гурулева я не вірю, але не тому, що такої мети немає, а тому, що зараз вона недосяжна. Інтенція, однак, саме така: російський світ – це обов’язково російська хата, де всі живуть під дахом російського царя.

Ця концепція, зовсім позаісторична на мій погляд, вже на ранньому етапі свого перетворення на офіційну міфологему здавалася мені голослівною і вельми спірною. Але навіть якщо припустити такий пердимонокль, що українці, казахи та інша «нерусь» – це все одно Русь, хоч і інша, то з цієї тези зовсім не випливає, що вони мають існувати лише в рамках єдиного політичного простору. Цілком незрозуміло, чому п’ять англомовних держав, де титульною народністю є представники одного етносу, існувати можуть, а дві російські держави – ні. Навіть якщо українці з погляду кремлівських ідеологів – це інші росіяни, які збилися зі шляху істинного, то й вони мають повне право створити свою державність. З російськості українців, навіть якщо прийняти цей хибний концепт за істинний, все одно не випливає, що вони не мають права на створення не просто незалежної, а й суверенної держави – ось у чому питання.

В принципі, війна за незалежність США, напевно, тому й мала місце бути, що інші англійці, які чомусь вважають себе американцями, захотіли обзавестися власною державою замість того, щоб сплачувати податки своєму рідному англійському королю. Тема “росіяни – найбільший у світі розділений народ” є сильним перебільшенням. Особисто я віддав би пальму першості китайцям чи англійцям. І навіть німці в їхньому сучасному стані цілком могли б скласти в цьому питанні російським конкуренцію, але ідея аншлюсу явно не є сьогодні для німців привабливою. У цілому нині політичний поділ раніше єдиних народів є так само органічним процесом, як та його політичне об’єднання. Все залежить від історичного тренду, що переважає в даний момент.

І Україна з Казахстаном – не межа. Мало хто розуміє, що Путін цією війною «обнулив» традиційну російську ідентичність. Після неї (і після нього) на повне зростання постає питання про нову російську ідентичність, причому в ракурсі, в якому він ніколи раніше в історії не стояв. І для мене зовсім не очевидно, що мова піде про одну загальноросійську ідентичність або про кілька паралельно існуючих ідентичностей: російсько-європейську, російсько-уральську, російсько-сибірську або російсько-далекосхідну. За загальноросійську нову ідентичність ще доведеться поборотися – вона аж ніяк не гарантована після Путіна. І російський світ, що складається з безлічі російських держав, цілком може бути одним із наслідків цієї війни – для когось огидним, а для когось – бажаним.