Вчені з’ясували, що насправді стерло з лиця землі велику цивілізацію ШицзяхеGemini said

Китайська історія, що налічує тисячоліття безперервних традицій, щойно позбулася однієї зі своїх найбільших білих плям. Протягом десятиліть історики та археологи ламали списи у суперечках про те, чому раптово зникла культура Шицзяхе — одна з найрозвиненіших громад неоліту, яка процвітала в середній течії Янцзи понад 4 200 років тому. Попередні версії про нищівну посуху чи навалу войовничих сусідів виявилися помилковими.

Нове дослідження, результати якого сколихнули науковий світ на сторінках National Science Review, вказує на зовсім іншого «вбивцю». Секрет загибелі предків китайців зберігали не руїни міст, а печерні сталагміти, які спрацювали як природна флеш-карта з даними про клімат минулого. З’ясувалося, що цивілізацію знищила не нестача води, а її смертельний надлишок, пише журнал National Science Review.

Аналіз хімічного складу печерних утворень у центральному Китаї, які ростуть тисячі років, фіксуючи рівень опадів, дозволив відтворити апокаліптичну картину минулого. Вчені виявили, що після тривалого періоду кліматичної стабільності на регіон обрушилися екстремальні зливи. Цей період надмірних опадів був не короткочасним катаклізмом, а тривав цілими століттями, повністю змінивши ландшафт середньої течії Янцзи.

Наслідки для культури Шицзяхе були катастрофічними. Потужні дощі призвели до того, що річки та навколишні озера почали постійно виходити з берегів. Родючі низини, на яких місцеві жителі вирощували рис та розбудовували свої поселення, перетворилися на непридатні для життя гнилі болота. Повені зробили сільське господарство неможливим, а розвинені для того часу міста — заблокованими серед великої води.

Хоча культура Шицзяхе була надзвичайно прогресивною, мала складну соціальну ієрархію та будувала потужні укріплення, вона виявилася безсилою проти глобальної зміни клімату. Археологічні розкопки підтверджують, що кількість поселень у цей час стрімко скоротилася. Люди не загинули миттєво, проте були змушені масово кидати свої домівки та мігрувати у вищі й сухіші райони, фактично ставши кліматичними біженцями, які розчинилися серед інших культур.

Це відкриття вкотре доводить, що навіть найпотужніші суспільства минулого були надзвичайно вразливими до стихії. Теперішні знахідки дозволяють краще зрозуміти, як саме формувався фундамент сучасного Китаю на руїнах тих громад, що програли битву з природою. Саме надмірні опади, а не посуха чи війни, поставили крапку в історії однієї з найцікавіших неолітичних культур світу.