Вчені б’ють на сполох: крижаний щит Гренландії прискоренно тріскається

Тріщини на льодовиках, які утворюються через напруження, є важливим індикатором стану крижаних щитів. Вони можуть варіюватися від міліметрів до кількох метрів у ширину і показують, як лід рухається в напрямку океану.

Про це повідомило видання IFLScience.

Іноді ці тріщини замасковані під сніговими мостами, а їхня глибина може досягати 100 метрів, особливо в зонах, де лід зустрічається з водою.

Нещодавно вчені виявили, що ці тріщини розширюються по всій Гренландії. Спостереження показали, що у період між 2016 і 2021 роками обсяг тріщин значно збільшився, зокрема на південному сході крижаного щита. Це пов’язано з прискоренням танення льоду через нагрівання океану. Вчені використовували супутникові знімки високої роздільної здатності для створення тривимірних карт, що дозволило оцінити обсяг та глибину тріщин, а також зрозуміти, як вони розвиваються. Результати показали, що вразливі райони крижаного щита стали ще більш нестабільними, зокрема в результаті збільшення розмірів тріщин на понад 25% у деяких секторах.

Науковці з’ясували, що обсяг тріщин на крижаному щиті Гренландії збільшився лише на 4,3%, що стало несподіваним результатом. Це відхилення від очікуваного зростання було компенсовано впливом льодовика Сермек-Куяллек, найшвидшого на планеті. Він має здатність рухатися зі швидкістю майже 50 метрів на день, що суттєво впливає на рівень моря. Однак після сповільнення його руху у 2016 році, через приплив холодної води з Атлантики, тріщини на поверхні льодовика стали загоюватися, компенсуючи загальне збільшення тріщин. Проте вже в 2018 році льодовик знову набрав швидкість.

Ці спостереження підкреслюють важливу роль тріщин у життєвому циклі льодовиків. Вони не тільки сприяють прискоренню руху крижаного щита, але й дозволяють талим водам проникати в його глибину, що може призвести до втрати льодовикової маси і підвищення рівня моря.