У пустелі Катару знайшли гігантське “кладовище тварин” віком 21 млн років: що це було

П’ятдесят років тому у пустелі Катару вчені знайшли гігантське “кладовище тварин”. Втім, лише зараз команда зі Смітсонівського інституту та Музеїв Катару завершила комплексне дослідження у районі Аль-Масжабія — місцевості, де збереглися рештки морських корів, акул, доісторичних дельфінів, морських черепах та риб віком близько 21 мільйона років, пише PeerJ.

Локацію вперше зафіксували у 1970-х роках геологи, які помилково прийняли кістки за рештки “рептилій”. Лише у 2000-х роках палеонтологи підтвердили: це масове скам’яніле скупчення морських корів. Нове дослідження, проведене після отримання дозволів у 2023 році, показало масштаб знахідки — понад 170 окремих ділянок із густими покладами кісток.

Новий вид морської корови

Серед знахідок учені ідентифікували новий вид — Salwasiren qatarenis, названий на честь Катару. Він нагадує сучасних дюгонів, але мав кістки задніх кінцівок, прямішу морду та коротші бивні — риси, які зникли у сучасних морських корів через мільйони років еволюції.

Поруч знайшли скам’янілості акул, риб, дельфінів і черепах, що доводить: місце, де сьогодні простягається суха пустеля, колись було мілководним морем із багатою екосистемою.

Вік екосистеми та її значення сьогодні

За словами дослідників, Аль-Масжабія — одне з найбагатших місць скам’янілостей морських ссавців у світі, порівняне з чилійським “Китовим пагорбом” Серро-Бальєна. Скелі довкола зберігають детальний запис змін морського середовища за 21 мільйон років.

Ці дані можуть стати ключем до розуміння майбутніх змін у Перській затоці, де нині живе найбільше у світі стадо дюгонів. Їхнє існування під загрозою через підвищення температури, солоності, забруднення та стрімкий розвиток регіону.

Екологічні ролі не змінюються

На думку вчених, нововідкритий вид виконував майже ту ж екологічну функцію, що й сучасні дюгони — підтримував здоров’я морських луків і сприяв біорізноманіттю.

“Відбулася повна заміна еволюційних суб’єктів, але не їхніх екологічних ролей”, — зазначає Ніколас Пайнсон зі Смітсонівського інституту.