Близько 9500 років тому в Центральній Африці навмисно кремували дорослу жінку на відкритому багатті. Це найдавніший відомий доказ кремації на континенті та перший задокументований випадок серед африканських мисливців-збирачів, йдеться на сайті Єльського університету.
Міжнародна команда науковців зафіксувала найдавніше у світі кремаційне багаття з рештками дорослої людини. Кремація відбулася біля підніжжя гори Хора на території сучасної північної частини Малаві. Там громада мисливців-збирачів спалила тіло невисокої дорослої жінки, імовірно, протягом кількох днів після її смерті.
Для реконструкції події дослідники застосували археологічні, геопросторові, судово-медичні та біоархеологічні методи. Зокрема, вони провели мікроскопічний аналіз відкладень багаття та 170 фрагментів людських кісток.
Висновки, опубліковані в журналі Science Advances, свідчать, що соціальна та ритуальна поведінка давніх африканських мисливців-збирачів була складнішою, ніж вважалося. Співавторка дослідження, палеоантропологиня Єльського університету Джессіка Томпсон заначила, що “це не лише найдавніша відома кремація в Африці, це було таке видовище, що нам доводиться переосмислити те, як ми ставимося до групової праці та ритуалів”.
Провідною авторкою дослідження є Джессіка Сересо-Роман з Університету Оклахоми. Вона підкреслила, що кремація була надзвичайно рідкісною практикою серед мисливців-збирачів через значні витрати праці, часу та палива.
Місце Хора 1 розташоване біля гранітного скелястого пагорба, який домінує над навколишньою рівниною. Розкопки показали, що його використовували для поховань від 16 до 8 тисяч років тому.
Кремаційне багаття сильно відрізняється від інших поховань на цій ділянці. Воно являло собою великий шар попелу розміром із двоспальне ліжко з сильно фрагментованими рештками однієї людини.
Аналіз кісток засвідчив, що кремована особа була жінкою віком від 18 до 60 років. Сліди термічних змін вказують, що тіло спалили до початку розкладання, а окремі частини могли бути видалені заздалегідь.
“Дивно, але у багатті не було жодних фрагментів зубів чи кісток черепа. Оскільки ці частини зазвичай зберігаються під час кремації, ми вважаємо, що голову могли видалити перед спаленням”, — заявила біоархеологиня та кураторка відділу еволюції людини в Клівлендському музеї природної історії Елізабет Савчук.
Дослідники підрахували, що для багаття використали щонайменше 30 кілограмів сухостою та трави. Температура полум’я перевищувала 500°C, а вогонь активно підтримували протягом усього процесу.
Кам’яні знаряддя, знайдені серед попелу, могли бути поховальними предметами. Археологічні дані вказують на те, що за 700 років до кремації жінки на тому ж місці була велика пожежа, а 500 років після кремації там палили ще кілька багать, що може свідчити про ритуальне значення місця.
“Чому саме цю жінку кремували, якщо з іншими похованнями так не чинили? У ній, мабуть, було щось особливе, що вимагало особливого ставлення” — підсумувала Томпсон.
Польща готується до важливих змін у правилах працевлаштування для іноземців, зокрема українців, які становлять значну…
Багато городників та садівників роками експериментують з добривами та стимуляторами росту, сподіваючись знайти надійний спосіб…
Для того щоб дитина росла щасливою та впевненою, важливо усвідомлювати, що певні дії чи слова…
Цього тижня музей Лувр опублікував фотографії, що показують поточний стан корони імператриці Євгенії, яку дивом не…
Європейські синоптичні центри вже фіксують перебудову атмосферних процесів на весняний лад, проте шлях до тепла пролягатиме через…
У Японії собаки живуть майже на три роки довше, ніж в інших країнах. За словами…