Ситуація у світі значною мірою залежатиме від рішень глобальних лідерів, зокрема президента США Дональда Трампа, кремлівського диктатора Володимира Путіна та президента Китаю Сі Цзіньпіна.
Якщо заглибитися у їхню мотивацію та ідеї, що ними керуються, можна побачити не стільки конфлікт ідеологій, скільки подібність у стилі мислення. Таку думку висловив ексголовний редактор Handelsblatt Global, автор The Economist та оглядач Bloomberg Андреас Клут у своєму матеріалі.
За його словами, Путін і Сі Цзіньпін очікують, що з Трампом їм вдасться укласти угоду про розподіл світу на сфери впливу – щось на кшталт домовленостей Ялтинської конференції 1945 року між президентом США Франкліном Рузвельтом, лідером СРСР Йосипом Сталіним та прем’єр-міністром Великої Британії Вінстоном Черчиллем.
Тоді Рузвельт прагнув переконати Сталіна прийняти новий світовий порядок, який забороняє імперіалістичну агресію, а також погодитися на створення Організації Об’єднаних Націй. Він досяг цього, але лише формально.
Фактично ж він та Черчилль погодилися на поділ Європи, який дозволив Сталіну встановити контроль над Центральною та Східною частиною континенту.
Якщо Трамп укладе подібну угоду з китайським і російським лідерами, це буде пакт імперіалістів, заснований не на цінностях, а на принципі “правий той, у кого сила”, де примус стане нормою.
Якщо ж вони не дійдуть згоди щодо розподілу впливу, це може призвести до конфлікту між їхніми країнами. Проте в будь-якому разі постраждають менші держави, що опинилися між ними.
Клут зазначає, що під час Холодної війни американські та радянські лідери керувалися протилежними ідеологіями – з одного боку свобода та капіталізм (лібералізм), з іншого – різні форми марксизму-ленінізму. Однак навіть у таких умовах світ залишався відносно стабільним.
Сьогодні ж Трамп, Путін і Сі Цзіньпін керуються не ідеологіями, а простими інстинктами – жагою влади та прагненням домінування, яке включає територіальну експансію. Через це сучасний світ значно небезпечніший, ніж у часи Холодної війни.
Раніше США активно стримували відродження неоімперіалізму, який втілює Сі Цзіньпін в Азії, а Путін – у Східній Європі.
Однак американська винятковість поступово слабшає. Це стало особливо помітно, коли Трамп вдруге склав присягу. Він уже почав тиснути на Данію, вимагаючи передати США Гренландію, на Панаму – через прагнення “повернути” Панамський канал, а також на Канаду, яку він вважає потенційним 51-м штатом.
Як заявив постійний представник РФ при ООН Василь Небензя, прихід до влади представників Республіканської партії…
Заборгованість по аліментах, яка утворилася за життя платника, не анулюється після його смерті, а переходить…
Палеонтологи відкрили новий вид хижака розміром з леопарда, який міг мешкати в лісах Єгипту близько 30 мільйонів…
З 1 березня 2025 року робота всіх АЗС може бути зупинена. Про це повідомила народна…
Українські споживачі можуть зіткнутися із новим зростанням цін на яйця, проте експерти припускають, що ситуація…
Українцям розповіли, яким буде тариф на електроенергію з 1 березня і скільки доведеться платити за 1…