Київські забудовники перемогли Зеленських: у центрі столиці замість 134-річної садиби – купа цегли

Спроба захисту громадою Києва ще однієї історичної будівлі кінця ХІХ ст. зазнала поразки. Ввечері 19 липня будівельники знесли Садибу Зеленських 1890 року побудови у середмісті столиці. Це відома будівля, про неї не раз писали ЗМІ, пам’яткоохоронці не раз мітингували з вимогою надати їй охоронний статус, створювали петиції – а зважаючи на назву, зверталися по захист навіть до президента. Жоден з цих заходів не був результативним: садиби на вул. Кониського, 22 не стало.

Як руйнували пам’ять Києва

Про роботи зі знесення дерев’яної споруди, обкладеної цеглою, 1890 р., повідомив у соцмережах київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов ввечері у п’ятницю, 19 липня. Активіст покликав киян на допомогу – адже забудовник вже підігнав на місце важку техніку. Судячи зі світлин, на місці відбулася штовханина: забудовник вперто захищав “своє”.

Викликали поліцію. Але робітники діяли швидко – екскаватор завалив фасад будинку, який до цього вже розбирали зсередини, за досить короткий час. Щойно прибули правоохоронці, будівельники, які атакували активістів та зруйнували Садибу Зеленських, сховалися за зеленим парканом – поряд повним ходом триває будівництво клубного дому Turgenev. Власне, на місці Садиби й має постати ще одна черга цього ЖК.

З півтора десятки небайдужих киян приїхали, щоб не дати зруйнувати 134-річну пам’ятку архітектури, втім, застали на місці вже руїни. Показово, що й поліцейські, що прибули на виклик, розводили руками: не мали повноважень затримувати порушників, які відповідали за безпосереднє знесення будинку. Це видно на відео, що виклав Дмитро Перов у Facebook. А дискусія звелася до того, чи були процедури з демонтажу “безпечними” для оточуючих (вулиця Кониського має чималий пішохідний трафік).

“Це не іскандер і не калібр. Це не результат бойових дій. Це місто Київ, за 320 км до найближчої точки фронту. ТОВ “Тургєнєв Білд” зніс історичну Садибу Зеленських, 1890 р. Активісти, що намагались завадити демонтажу – були побиті тітушками… Поліція опитала ескаваторника, але нікого не затримали. На місці історичної памятки тепер мають збудувати ЖК”, – зазначив у розпачливому дописі Дмитро Перов.

Чому Садибу Зеленських не вдалося захистити

Перша спроба демонтажу сталася ще у серпні 2021-го. Попри поважний вік, будівля не мала повноцінного охоронного статусу, але розголос затримав забудовників. 31 серпня 2021-го споруда була внесена рішенням Київради до переліку будівель, що “підпадають під додатковий захист” (після знесення ціна цього переліку, як і самого захисту міської ради, суттєво девальвували). У серпні 2022-го Київська міська прокуратура наклала арешт на будівлю. Питання навіть могли винести на засідання РНБО (як-не-як, будинок носить визначне нині прізвище). Але якось не склалося.

Здавалося, проєкт другої черги клубного дому був заморожений. Але саму будівлю почали поволі ослаблювати зсередини – перехожі фіксували на камери, як будівельники пиляли щось та демонтували, знищуючи споруду. Зрештою, забудовник Turgenev, назва якого Т-Інвест, група компаній “Сервіт”, перейшов у наступ. Йому вдалося вгатити “останній цвях у домовину”, причому досить абсурдним способом.

У квітні 2024-го він представив на розсуд консультативної ради Департаменту охорони культурної спадщини Київради дослідження, згідно з яким садиба, нібито, не може вважатися пам’яткою. Аргументи абсурдні. По-перше, столиця, нібито, нічого не втратить, якщо замість маєтку 1890-х у середмісті з’явиться висотка зі скла та бетону: нібито, будівля “неодноразово перебудовувалась, була надбудована і зазнала суттєвих руйнувань”, через що не представляє цінності.

По-друге, будівля негідна Києва, бо будувалася… на замовлення професора російської філології Василя Малініна. Це, нагадаємо, аргумент забудовника, що створює клубний дім Turgenev, названий іменем класика російської літератури, письменника-реаліста, почесного члена Московського університету, пропагандиста російської літератури та драматургії на Заході.

“Цікаву” архітектурно-пізнавальну довідку для забудовника підготувала Інна Шулешко, держслужбовиця, заступниця директора ДП “Всеукраїнський науково-методичний та дослідно-інформаційний центр архітектурної спадщини”. Посадовиця, що володіє двома квартирами, також декларує чималі готівкові кошти – вони в два рази перевищують її річну зарплатню, отриману на посаді.

А що казала міська влада

Як ми вже зазначали, кияни створили петицію на захист Садиби Зеленських. У травні вона набрала необхідні голоси, була розглянута – і вже в червні секретар міськради Володимир Бондаренко видав доручення заступниці голови КМДА Ганні Старостенко та постійній Комісії міськради з питань збереження та захисту культурної спадщини – розглянути питання.

“Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради ініціював розгляд питання щодо занесення (споруди. – Ред.) до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини”, – повідомив тоді Бондаренко, нагадавши, що аргументи забудовника комісія вислухала, але остаточного висновку не дійшла.

Незручне питання передали на відкуп Інституту національної пам’яті: саме він, за ідеєю міськради, міг встановити, чи є будинок цінним для Києва, зважаючи на те, що Василь Малінін викладав російську філологію (цікаво, чи, бува, забудовники не вирішили, що він міг би викладати українську філологію у Києві часів Емського указу). Сам забудовник тим часом успішно судився за право знести садибу – він буквально примушував КМДА надати містобудівні умови та обмеження для початку робіт: відповідні рішення в інтересах “Т-Інвест, ГК “Сервіт” прийняли Київський окружний адмінсуд та Шостий апеляційний адмінсуд.

Попутно імітацію бурхливої діяльності з порятунку стали розвивати провладні депутати Київради – зокрема, Дмитро Білоцерковець від УДАРу направив звернення до прокуратури щодо “самовільних робіт” з демонтажу будівлі, зазначивши, що відповідних дозволів на знесення внутрішніх стін у будівельників не було. Зазначав, що роботи в будинку ведуться “цілком незаконно” – але допомогти врятувати садибу не зміг.

Зрештою, ось таку башту мають звести на місці історичної забудови. Фото: ЛУН

Інститут нацпам’яті не забарився з відповіддю – на його думку, сама назва ЖК “Тургенєвъ” не відповідає вимогам законодавства України. Російський письменник, драматург, публіцист тощо зневажливо ставився до українців та мови. Зокрема, у одному з творів він писав, що “никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может” – це в теорії мало б поставити крапку на проєкті “Turgenev”. Але – не поставило.

Вже 10 червня пам’яткоохоронна спільнота ЦЕГЛА повідомила з посиланням на офіційну відповідь Київради, що підстав для зупинки будівництва більше немає. А забудовник подав до суду на міськраду і вже виграв дві інстанції. Відтак, будівлю можна було вважати остаточно приреченою приблизно з початку літа.

А хто ж будує “Тургенєв”?

Замовником першої черги клубного дому Turgenev є “Компанія “Т-Інвест”. Коли ЖК активно будували, то його директором був Віктор Троянчук. Він зараз є директором фірми з купівлі та продажу нерухомості “Тургенєв Білд”. Цю компанію зареєстрували у червні 2020 року й вона входить до кола інтересів Миколи Негрича та Михайла Голиці.

Останній – представник київської еліти: був головою правління ХК “Київміськбуд”, депутатом Київради. А Негрич – також депутат Київради 7-8 скликань, та зять Голиці.

Будинок з комахами, будинок Замкова: які споруди також у “червоній” зоні

Також проблеми виникли у відомого столичного будинку Марії Станіславської на вулиці Володимирській, 93, який кияни знають як “Будинок з комахами”. Його почали розбирати у квітні 2023 року. Це робилося заради побудови поруч нового офісного центру. Через розголос забудовник зголосився не знищувати будівлю, але це мають зафіксувати в охоронному договорі.

Ще одну будівлю в лютому 2024-го почали руйнувати невідомі. Мова про будинок Замкова 1899 року побудови на вул. Івана Франка, 26. Так, в історичній споруді було демонтовано оригінальні перекриття даху. Поліція, що прибула на місце події, зафіксувала правопорушення та склала протокол, за яким виконроб матиме сплатити штраф у 1700 грн.

Ольга Степанова

Recent Posts

Нові тарифи на тепло: після скасування мораторію доведеться брати кредити на зиму

У багатьох містах України скоригували тарифи на тепло на опалювальний сезон 2024-2025 років. Проте для…

7 секунд ago

У клієнтів Приватбанку продовжують красти гроші з рахунків через компанію із США

Українці, які користуються послугами Приватбанку, знову стикаються з крадіжками коштів із рахунків. Багато з них…

9 хв. ago

В Індії розбився винищувач російського виробництва

Винищувач МіГ-29 ВПС Індії зазнав аварії під час тренувального польоту в центральній частині країни. Про…

18 хв. ago

У TikTok висміюють новий закон щодо покарання українців за зберігання дров

Користувачі відеомережі ТікТок висміюють новий закон, за яким українці можуть потрапити до в'язниці за зберігання дров…

24 хв. ago

Популярний курорт у ЄС запроваджує дуже суперечливий туристичний збір

Мадейра запровадила новий збір для нерезидентів, які подорожують окремими популярними туристичними маршрутами. Ця ініціатива є…

30 хв. ago

Боржники за послуги ЖКГ не можуть отримати субсидію – ПФУ

Якщо домогосподарство має прострочену понад три місяці на дату надання інформації заборгованість з оплати житлово-комунальних…

34 хв. ago