Архітектор запропонував переселити Верховну Раду та Кабмін і пояснив, чому це важливо

Архітертор Микола Віхарєв назвав три найкращих рішення для архітектури Києва, які варто було б ухвалити задля покращення його привабливості. В інтерв’ю для Liga.net він запропонував створити меморіал героям, які загинули за Україну, переселити Верховну Раду та Кабмін, а також створити набережну справжнім місцем для життя та відпочинку, від Вишгорода до Конча-Заспи. 

Першим рішенням Віхарєв  назвав створення меморіалу героям, які загинули за Україну.

На думку архітектора, найкращим місцем для цього є майданчик на місці нинішньої Арки Дружби Народів.

«Я не проти самої Арки, але це місце має стати символом нової історії Києва та України. Тут має з’явитися меморіал, який об’єднуватиме людей і стане знаковим для всієї нації», – пояснив він.

Також Віхарєв пропонує переселити Верховну Раду та Кабмін. За його словами, будівля Кабміну – це споруда, яку почали зводити у 1930-х роках як штаб НКВС.

«Архітектура – це завжди частина пропаганди. Вона працює з людьми психологічно: може розташовувати до себе, пригнічувати чи диктувати умови. Саме тому перенесення цих органів влади в інші локації стане не просто символічним жестом, але й практичним рішенням для відродження центру міста. Верховна рада побудована на кістках та обмані. Старожили архітектури добре пам’ятають, що перемога в архітектурному конкурсі ґрунтувалася на шахрайстві з кошторисом. Скільки не збивай радянську символіку з фасаду будівлі – все одно вона залишиться «торжеством»  сталінського класицизму, радянської епохи», – зазначив архітектор. 

Віхарєв вважає, що варто перемістити органи державної влади в різні частини Києва або навіть України. Без цього, на його думку, центр Києва не відродиться.

«Люди мислять символами, і нові державні будівлі – це знак нового періоду в історії. Новий сучасний президентський палац чи нова будівля Кабміну могли б стати частиною цього символізму. Архітектурні символи – це матеріальне уособлення віри суспільства у зміни. Вони повинні надихати і створювати відчуття нової епохи, нової України, яка не повторює помилок минулого», – пояснив архітектор. 

Третьою, масштабною ідеєю Віхарєва є створення набережної, яка стане справжнім місцем для життя та відпочинку, від Вишгорода до Конча-Заспи.

«Наприклад, сьогодні ви не можете зручно дійти пішки з Оболоні на Поділ. Це можливо, але дуже незручно. Те саме стосується інших напрямків: уявіть, якби можна було комфортно дістатися пішки чи велосипедом із Вишгорода до центру, з Троєщини на Позняки», – поділився він своїм задумом.

Як зазначив архітектор, для цього потрібно об’єднати пішохідні та веломаршрути на набережній, зробивши її доступною й живою.

«Найголовніше – для цього не потрібні величезні державні інвестиції. Як тільки набережні стають зручними та привабливими, бізнес автоматично починає їх використовувати. Підприємці інвестують у розвиток кафе, зон відпочинку, велопрокатів тощо. Це запускає приватні економічні механізми, які не потребують великих витрат із державного бюджету. Коли набережні оживуть, вони стануть магнітом для бізнесу, транспорту, ідей», – пояснив Віхарєв.

Фахівець переконаний, що це не просто інфраструктура, а швидкі зміни, які зроблять Київ і Україну зовсім іншими. Згодом, додає Віхарєв, на цих маршрутах можна буде реалізовувати додаткові проєкти: житлові комплекси, нові транспортні вузли, зони відпочинку тощо.

Нагадаємо, усі будівлі Києва, які старші 100 років, мають бути під мораторієм на знесення та пройти ретельний відбір чи дослідження, однак це не означає, що абсолютно всі будівлі потрібно зберігати. Таку думку у своєму інтерв’ю для Liga.net висловив один із найвідоміших публічних архітекторів у Києві Микола Віхарєв. На думку архітектора, лише 1-2% об’єктів не становлять жодної архітектурної чи історичної цінності.

Нагадаємо, суд підтвердив правомірність надання прибутковому будинку Марії Станіславської, відомого серед киян як «Будинок з комахами», статусу культурної спадщини. Про це повідомили в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА. Пам’ятка була збудована ще у 1893 році та завдяки оригінальному ліпному декору стелі сходової клітини отримала назву – «Будинок з комахами».

До слова, петиція киян з проханням захистити «Дворик з воронами» на вулиці Рейтарській, 9 від забудови вже набрала необхідну кількість голосів на сайті Київради.  Авторка петиції вимагає скасувати рішення міської ради, яке передало цю ділянку під забудову компанії ТОВ Ц«ентр Регіонального Розвитку». У петиції також пропонується змінити цільове призначення цієї локації на «для забезпечення охорони об’єктів культурної спадщини» та визначити категорію землі як «землі історико-культурного призначення», аби зберегти її як важливу частину культурної спадщини міста.